Перш ніж ви відправитеся в спортзал за підтягнутим тілом, розберіться зі своєю мотивацією і дайте відповідь собі на запитання: «А я дійсно хочу схуднути?»
Насправді далеко не всі хочуть бути дуже худими, мати кубики преса на животі та накачану попу. Просто існує тренд «худнемо до літа». Але, як і будь-який загальний тренд, якщо він не знаходить відгуку всередині та якоїсь щирої мотивації, бажання привести себе у форму швидко випарується, вас вистачить максимум на місяць, а то й менше.
Якщо мотивація схуднути до літа не нав'язана вам кимось, а виходить зсередини, набагато простіше досягти результату. Проте без самодисципліни не обійтись. Потрібно самостійно або з тренером прописати собі чіткий індивідуальний план занять і усвідомити одну річ: якщо не буде регулярної активності, то результату теж не буде.
Вибір фізичного навантаження також дуже важливий. Наприклад, ви знаєте, що навесні робота стає набагато інтенсивнішою (припустимо, збільшується кількість проектів), тоді тренування не повинні бути надто активними. Якщо не врахувати цей момент і виснажувати себе в спортзалі після ненормованого робочого дня, організм швидко (набагато швидше, ніж навіть наша внутрішня мотивація встигне згаснути) здасться.
Хоч би як хотілося побачити своє підтягнуте відображення в дзеркалі, не потрібно займатися кожен день, тим більше якщо зиму ви провели в режимі «сплячки». Обов'язково повинні бути дні відпочинку та відновлення. Оптимальна кількість тренувань – 2-3 рази на тиждень.
Що буде, якщо нехтувати цим правилом? Все просто: з великою ймовірністю ви зіткнетеся з «перетренованістю», через яку в нашому організмі накопичується гормон кортизол. На емоційному рівні він провокує відторгнення до тренувань, мотивація та дисципліна миттєво випаровуються. Також можуть виникнути проблеми з імунітетом та травми.
Безперечно, тренування бувають різні. Умовно ми можемо розділити їх на три типи: спрямовані на прогрес, що підтримує варіант та відновлює. Коли йде мова про заняття 2-3 рази на тиждень, йдеться про перший, активний тип тренувань. Але, якщо ви чергуєте їх, наприклад, зі стрейчінгом, ходьбою на низькому пульсі, м'якими практиками йоги, тобто відновлюючим типом, звичайно, можна займатися більше ніж 3 рази.
Чи займатиметеся ви в одні й ті самі дні (наприклад, понеділок, середа, п'ятниця) або ж у різні, вибирайте самі. Для когось працює чіткий графік, комусь важливий елемент спонтанності в питанні спорту. Але зауважте, що в першому випадку тіло отримує досить грамотне регулярне навантаження, тобто воно знає, коли починається «робота», а коли день відпочинку і відновлення. М'язи краще адаптуються до такого графіка.
Якщо вам за складом особистості все ж таки важлива якась непередбачуваність, чому б і ні, головне — пам'ятайте, що після активного навантаження потрібно давати тілу відпочинок. Ситуація, коли ви три дні поспіль виснажує себе в спортзалі, а чотири, що залишилися, лежите на дивані, зведе всі зусилля нанівець.
Які думки бувають у вас, якщо після тренування тіло болить? Багато хто думає: «Ой, як класно. Я молодець! Чудово попрацював». Насправді біль після фізичного навантаження це не норма, а показник того, що м'язи були травмовані, їм потрібен час для відновлення. Коли тренування проходить грамотно і не переступає поріг ваших можливостей, нічого не хворітиме. Вчіться чути своє власне тіло, саме воно підкаже, чи можна збільшити навантаження або ж треба його мінімізувати.
Допустимо, ви займаєтеся тричі на тиждень. Якщо через місяць у вас багато сил, енергія додається, концентрація на роботі стала кращою, ви добре висипаєтеся, легко прокидаєтеся, все це показники того, що тіло готове до збільшення навантаження. Якщо ж ви прокидаєтеся з третього будильника, ненавидите всіх уранці і ввечері виникає лише одне бажання — розтягнутися швидше на дивані, — це втома. Не ліньки (за яку ми так часто любимо себе лаяти), а саме втома! Повірте, коли тіло здорове, має багато сил і воно заряджене енергією, лежати на дивані пластом не захочеться.
Якщо ви розпочали активні тренування, але при цьому спите по 6 годин на добу, з великою ймовірністю ваш фізичний та емоційний стан швидко погіршуватиметься. За такого підходу в тілі накопичується вже згаданий кортизол, енергії не вистачає. Щоб якось врятувати себе, організм почне добирати енергію або через переїдання або через стан втоми. Втратити мотивацію та набрати зайві кілограми від недосипу та активного спорту простіше простого.
Зниження ваги неможливе без коригування живлення. Якщо вранці ви «ганяєте» себе в спортзалі до знемоги, а ввечері заохочуєте себе булками та тортиками, результату не буде, буде лише ваше втомлене тіло.
У цьому питанні рекомендується проконсультуватися з дієтологом. Але головне правило, від якого можна сміливо відштовхуватися, - у вас повинен сформуватися дефіцит калорій стосовно того, що ви споживаєте, і того, що встигаєте спалити.
Також приберіть з раціону важкі продукти: все смажене, випічку, цукерки, білий хліб і т. д. Привчайте себе їсти маленькими порціями та намагайтеся замість кави, газування та інших напоїв пити звичайну воду. А протягом півтори години після занять намагайтеся утримуватися від їжі. Якщо ж ви відчуваєте запаморочення, можна підтримати себе, наприклад, з'їсти четвертинку яблука або невелику часточку темного шоколаду.
Коли ми йдемо до якоїсь мети, важливо фіксувати навіть невеликі результати, оскільки це ще більше надихає. Перед тим, як ви почнете тренуватися, зробіть заміри тіла: об'єми талії, стегон, грудей. І оновлюйте їх щотижня, не частіше.
Так, зважитися набагато простіше, але терези не завжди коректно можуть відобразити всі зміни (якщо, звичайно, це не професійні моделі ваг, які показують співвідношення м'язів, жиру та води в організмі). Наприклад, коли ми, умовно кажучи, втрачаємо кілограм жиру, але набираємо той самий обсяг м'язів, вони будуть важчими. Це може привести вас в замішання, засмутити і, як наслідок, знизити мотивацію.
Також рекомендую зробити фото себе, адже ми щодня дивимось у дзеркало і часто не помічаємо жодних змін. Фотографії в цьому сенсі дуже інформативні, з їхньою допомогою простіше буде помітити навіть невеликий прогрес.
Коли ви вирішуєте взятися за свою фігуру, звичайно, можна для натхнення стежити, наприклад, за акаунтами різних фітнес-гуру або повісити на холодильнику фото тіла своєї мрії. Але, головне, не допускайте, щоб ваше натхнення від людини переростало в тотальне невдоволення собою. А саме так часто і відбувається, якщо ви починаєте порівнювати себе з кимось. Не треба намагатися мати фігуру як у якоїсь фітоняшки, тому що кожен з нас має своє унікальне тіло, яке потрібно любити і про яке слід дбати.
Радість – одне з найприємніших почуттів. Але часом здається, що підстав для веселощів зовсім немає. Що робити, якщо долає апатія? Як залучити до життя радість? Виявляється, є прийоми, які легко викликають почуття задоволеності та приплив позитивних емоцій. Ми розповімо, як легко відчути щастя та що можна змінити у своєму житті.
Важка людина має особливість характеру, що ускладнює процес конструктивного спілкування. Таку людину не можна назвати злою, вона в більшості випадків не діє свідомо вам на шкоду і не переслідує явно негативні цілі. Щоб краще розуміти, про що мова, уявіть собі інваліда, який затримує рух на жвавій ділянці тротуару. З одного боку, це дратує інших перехожих, з іншого – інвалід радий не створювати пробки, але фізична обмеженість диктує йому умови. Конфліктна людина не інвалід, але вона теж обмежена суб'єктивним поглядом на ситуацію, тобто помилково впевнена у своїй правоті. Будувати спілкування із важкою конфліктною людиною непросто, але цілком реально.
Як відомо, людині простіше думати про погане, ніж про хороше. Так вона захищає себе і намагається запобігти тому, що, можливо, ніколи не станеться. Але здебільшого ці думки обмежують нас, стають перепоною у кар'єрному чи особистісному зростанні, заважають досягти великих результатів.
Напевно, багато хто з вас уже чув неодноразово про користь позитивного мислення. Але що це означає насправді? І як повністю позбутися негативних думок? Мало хто справді розуміється на цьому. У цій статті ми розглянемо переваги позитивних думок та вправ для відпрацювання позитивного мислення.
Основним симптомом корсаковського синдрому є провали у короткостроковій пам'яті. При цьому хворий пам'ятає різні події, які з ним траплялися кілька років тому, але що сталося два дні тому він не може згадати. Хвороба може розвиватися повільно і зачіпати тільки пам'ять та емоційний стан, а може перерости у складнішу форму.
