Якщо ви страждаєте від навішених на вас «собак» і тонете в проектах і дорученнях, якими не хочете займатися, значить, вам життєво необхідна ця інструкція.
Чому на вас «їздять»? Тому що в студентські роки ви за всіх писали контрольні, курсові та дипломи? Ну все правильно, добре платили ж ... Так, вибирати не було з чого, ви погоджувалися. Але з часом потік замовлень зріс, з'явилися свої справи-проекти, однак на автопілоті ви говорите «так» всім.
Або, можливо, справа в вашому страху образити когось? Або в дефіциті впевненості в собі? Якщо одного разу сталося щось неприємне, коли ви захищали свої кордони, то в майбутньому ви, швидше за все, будете боятися їх відстоювати. Тут потрібно попрацювати з психологом. Головна думка: ви нікого не ображаєте, якщо не відповідаєте його очікуванням. Ну а якщо на це слідує надмірно хвороблива реакція людини, то це вже його проблема: запитуючи про щось, він «на березі» повинен бути готовим до відмови.
Якщо людина завжди говорить «так», вона відмовляється брати на себе відповідальність за самостійні рішення. Звичайно, починати нові проекти - це завжди захоплююче. Але на тлі цього можна і енергію втрачати, і людей підводити. Вчіться структурувати власне життя, розписуючи мету не місяць, а краще на квартал. І тоді відразу стане ясно, чи впишеться туди щось ще.
Щоб уміти відмовляти, потрібно оцінювати свої час, сили і бажання виконувати чужі прохання. Іноді відразу проаналізувати це важко: візьміть паузу, щоб зважити всі ресурси. Заодно можна буде продумати коректне формулювання відмови.
Просто спокійно поясніть причину відмови - якщо вона мотивована, вашому візаві буде простіше прийняти таку відмову, а вас буде менше мучати совість. Найважливіше пам'ятати: навіть якщо вам просто не хочеться виконувати прохання, це теж вагома причина. Якщо проект в цілому вам цікавий, але зараз на нього немає часу, то озвучте свою готовність обговорити співпрацю пізніше.
Так, «прохач» може почати «тиснути на жалість», підкреслювати елементарність цього прохання (по суті, «брати на слабо»). Щоб не йти на поводу у маніпулятора, підготуйте кілька фраз, які лаконічно завершать розмову. Наприклад, «На жаль, не можу зараз допомогти». Такі шаблони не дадуть зануритися у важкі думи і муки совісті.
Обманюючи всіх, одного разу неодмінно попадеш на цьому - «алібі» зійдуться. Це засмутить людей набагато більше ввічливої відмови.
Тренуйтеся говорити «ні» в дрібницях, які крадуть ваш час і енергію. Поступово ви сформуєте персональні алгоритми і вміння твердо, але ввічливо відмовляти. І переконайтеся, що у своєчасно сказаного «ні» куди більше позитивних наслідків, ніж може здатися.
Змінити свого партнера або змусити приділяти більше уваги не вийде. Важливо навчитися покращувати спільний побут, відкривати для себе цікаві заняття та більше перебувати поруч. У гонитві за великим у відносинах можна втратити сьогодення. Чоловік не повинен бути головним у житті. Деякі жінки настільки довіряють своєму чоловікові, що навіть не замислюються про самостійність. І дійсно, навіщо будувати кар'єру, відкладати гроші або думати про майбутнє?
Ми постійно зіштовхуємось із маніпуляціями в особистому житті, на роботі. Ми й самі маніпулюємо оточуючими, не усвідомлюючи цього. Інша річ, коли людина спеціально переслідує певний зиск, провокуючи інших на конкретні дії. Щоб не потрапити в пастку і відразу ж розпізнати погані наміри, необхідно знати види маніпуляцій.
Якщо ви вирішили зробити своє життя кращим, не обов'язково, щоб завзятість била через край і ви кардинально змінювалися з понеділка. Достатньо почати з корисних навичок, які крок за кроком будуть робити ваші будні яскравішими та наповненими, якісно їх перетворивши в майбутньому.
Сінрін-йоку, також відоме як лісове купання, є японською практикою занурення в атмосферу лісу. Ця практика спонукає нас задіяти всі наші органи чуття, спокійно та тихо вбираючи атмосферу лісу. За останні кілька десятиліть синрін-йоку привернув увагу психологів і дослідників у всьому світі через потенційну користь для психічного здоров’я. Слово «сінрін» в перекладі з японської означає «ліс», а «йоку» означає «лазня». Хоча цей термін містить слово «купання», мова не йде про буквальне купання у фізичному сенсі, а скоріше про занурення в атмосферу лісу, використовуючи всі органи чуття, щоб повною мірою відчути ліс та його красу.
Почуття волі є фундаментальним аспектом людської психології. Це суб'єктивний досвід контролю над власними діями. Протягом дня та кількості завдань, які ми виконуємо, ми можемо навіть не знати про нашу агентуру. Почуття волі – це усвідомлення того, що ми є ініціатором, виконавцем і контролером власних цілеспрямованих дій. Завдяки йому ми відчуваємо себе «кораблем» і «стерном» наших рішень і рухів. Ми формуємо нашу реальність через діяльність, і наші дії безпосередньо впливають на навколишній світ. Це також відповідальність за наші дії та наслідки. З психологічної точки зору відчуття волі підтримується складними когнітивними процесами, включаючи руховий контроль, увагу та обробку інформації.
Ми спілкуємося один з одним не тільки словами. Те, що відбувається на емоційному рівні, також можна побачити в нашому тілі. Тіло і розум пов'язані. Мова тіла - це захоплююче вікно в наші несвідомі думки та почуття. У психології це область дослідження, яка розкриває несвідомі сигнали, які ми посилаємо своїми позами, жестами та виразом обличчя. Мова тіла є основним способом вираження емоцій і намірів, а також може використовуватися для посилення словесного повідомлення або навіть для передачі суперечливих сигналів.
Плач є основною реакцією людини на вираження емоцій і є ключовим елементом нашої здатності переживати та виражати почуття. Частий плач можна розглядати як попереджувальний знак, що вказує на глибші психологічні чи емоційні проблеми. Частий плач може бути як природним явищем, так і сигналом певних емоційних проблем або проблем зі здоров'ям. Варто пам'ятати, що плач - це не тільки реакція на смуток. Він також може з'явитися в моменти емоцій і радості, а іноді навіть розчарування або втоми.
Кожен з нас потребує близькості та підтримки інших людей. Стосунки з іншими мають вирішальне значення для нашого благополуччя та розвитку. Однак для людей із залежним розладом особистості ця потреба може стати нездорово сильною, негативно впливаючи на їхнє щоденне функціонування. У таких випадках пошук підтримки та схвалення стає пріоритетом, часто за рахунок власної автономії та самовпевненості. Цей розлад, хоч і здається маловідомим, є справжньою проблемою, яка може значно ускладнити життя.