Розумієш, близькість - це не завжди спільні мрії, розмови до самого ранку і навіть не ліжко.
Близькість - це коли ти сидиш перед ним в розтягнутій футболці, з розпатланим волоссям, а він дивиться на твоє забруднене шоколадом обличчя і каже, що ти найкраща в світі.
Близькість - це коли ви ходите по магазину і обговорюєте, якого кольору буде ваша ідеальна кухня і шафа в передпокої.
Близькість - це коли твої батьки, які не дотелефонувались до тебе, дзвонять йому.
Близькість - це коли о другій годині ночі ти засинаєш у нього на плечі, але згадуєш, що на нових склянках, куплених сьогодні, залишилися незняті етикетки, і ви йдете на кухню, щоб це виправити.
Близькість - це коли ви знаєте звички і дивацтва один одного, запам'ятовуєте кожну нову дрібниця і не перестаєте їм дивуватися.
Близькість - це говорити, що нічого не сталося, коли все видно в очах, і потай радіти безмовному розуміння.
Близькість - це полюбити пори року, які до цього ненавидів.
Близькість - це снідати разом.
Близькість - це бігти вниз по сходах з тринадцятого поверху і збивати всіх, аби не змушувати тебе чекати.
Близькість - це не боятися розповісти посеред ночі тільки що наснившийся сон і відразу ж заснути.
Близькість - це любити один колір, який йде вам обом.
Близькість - це не дивитися на самоті дурні шоу, які ви дивитеся разом.
Близькість - це коли є вибір: померти від втоми вдома або в обіймах. І завжди вибирати друге.
Близькість - це сидіти за столом у колі інших людей і непомітно для них триматися за руки. Завжди триматися за руки.
Близькість - це подивитися один одному в очі і зрозуміти без слів.
Я б хотіла писати далі, розповідаючи ще більше, але чи варто? Мені здається, дуже важливо знайти гармонію з людиною абсолютно в усьому.
Близькість - це бути ближче, ніж здається...
Сінрін-йоку, також відоме як лісове купання, є японською практикою занурення в атмосферу лісу. Ця практика спонукає нас задіяти всі наші органи чуття, спокійно та тихо вбираючи атмосферу лісу. За останні кілька десятиліть синрін-йоку привернув увагу психологів і дослідників у всьому світі через потенційну користь для психічного здоров’я. Слово «сінрін» в перекладі з японської означає «ліс», а «йоку» означає «лазня». Хоча цей термін містить слово «купання», мова не йде про буквальне купання у фізичному сенсі, а скоріше про занурення в атмосферу лісу, використовуючи всі органи чуття, щоб повною мірою відчути ліс та його красу.
Почуття волі є фундаментальним аспектом людської психології. Це суб'єктивний досвід контролю над власними діями. Протягом дня та кількості завдань, які ми виконуємо, ми можемо навіть не знати про нашу агентуру. Почуття волі – це усвідомлення того, що ми є ініціатором, виконавцем і контролером власних цілеспрямованих дій. Завдяки йому ми відчуваємо себе «кораблем» і «стерном» наших рішень і рухів. Ми формуємо нашу реальність через діяльність, і наші дії безпосередньо впливають на навколишній світ. Це також відповідальність за наші дії та наслідки. З психологічної точки зору відчуття волі підтримується складними когнітивними процесами, включаючи руховий контроль, увагу та обробку інформації.
Ми спілкуємося один з одним не тільки словами. Те, що відбувається на емоційному рівні, також можна побачити в нашому тілі. Тіло і розум пов'язані. Мова тіла - це захоплююче вікно в наші несвідомі думки та почуття. У психології це область дослідження, яка розкриває несвідомі сигнали, які ми посилаємо своїми позами, жестами та виразом обличчя. Мова тіла є основним способом вираження емоцій і намірів, а також може використовуватися для посилення словесного повідомлення або навіть для передачі суперечливих сигналів.
Плач є основною реакцією людини на вираження емоцій і є ключовим елементом нашої здатності переживати та виражати почуття. Частий плач можна розглядати як попереджувальний знак, що вказує на глибші психологічні чи емоційні проблеми. Частий плач може бути як природним явищем, так і сигналом певних емоційних проблем або проблем зі здоров'ям. Варто пам'ятати, що плач - це не тільки реакція на смуток. Він також може з'явитися в моменти емоцій і радості, а іноді навіть розчарування або втоми.
Кожен з нас потребує близькості та підтримки інших людей. Стосунки з іншими мають вирішальне значення для нашого благополуччя та розвитку. Однак для людей із залежним розладом особистості ця потреба може стати нездорово сильною, негативно впливаючи на їхнє щоденне функціонування. У таких випадках пошук підтримки та схвалення стає пріоритетом, часто за рахунок власної автономії та самовпевненості. Цей розлад, хоч і здається маловідомим, є справжньою проблемою, яка може значно ускладнити життя.