Розлучення батьків – одне з найбільш травматичних переживань для дитини. Це дуже напружений період як для дітей, так і для батьків. Розпад шлюбу може викликати дуже сильний емоційний стрес, який позначається на психічному здоров'ї дитини. Розлучення часто тягне за собою величезні зміни. Повністю змінюється сімейна обстановка, що передбачає, наприклад, зміну місця проживання одного з батьків. Якщо дитина залишиться під опікою матері, контакти з батьком, швидше за все, зміняться. Це також може бути у випадку, коли дитина залишається під опікою батька і її контакт з матір'ю змінюється. Під час розлучення виникають ситуації, коли підопічний стає свідком складних ситуацій між батьками. Одним із прикладів є відчуження батьків.
Відчуження батьків – це ситуація, коли один із батьків емоційно відокремлює свою дитину від іншого. Відчуження батьків може виникнути через надання неправдивої інформації, маніпуляції та негативних коментарів про іншого з батьків. Це може призвести до погіршення стосунків дитини з другим батьком або навіть до повного розриву контактів між ними. Відчуження батьків найчастіше відбувається у складних ситуаціях розлучення або роздільного проживання, коли один із батьків хоче отримати перевагу в суперечці щодо опіки над дитиною.
Американський судовий психіатр доктор Річард Гарднер дав визначення синдрому PAS ( Parental Alienation Syndrome). Гарднер зазначив, що деякі діти починають відмовлятися від спілкування з одним із батьків після розлучення батьків, навіть якщо для цього немає вагомих причин. Гарднер описав PAS як явище, при якому один з батьків прищеплює дитині негативний образ іншого з батьків, маніпулює дитиною та ускладнює контакт дитини з іншим батьком, що призводить до того, що дитина відкидає іншу людину.
Відчуження батьків дуже негативно позначається на дитині та її емоційному розвитку. Дитина, якою маніпулює один із батьків і яка розлучається з іншим, може відчувати сильний стрес, тривогу та відчуття безпорадності. Дитина також може почуватися винною та відповідальною за ситуацію. Вона навіть може почати втрачати довіру до батьків і стосунків з іншими людьми. У довгостроковій перспективі відчуження батьків може призвести до серйозних емоційних проблем, таких як депресія, тривога, проблеми з ідентичністю та труднощі встановлення та підтримки близьких стосунків.
Коли стосунки між батьками руйнуються, дитина часто стикається з конфліктом лояльності. Конфлікт лояльності з батьками - це ситуація, в якій дитина опиняється в розколі. Людина відчуває себе зобов’язаною бути лояльною до обох батьків, які через свої відмінності можуть вимагати від дитини вибору між ними. Така ситуація може призвести до сильного стресу та тривоги у дитини, яка не хоче розчаровувати жодного з батьків. Конфлікт лояльності може мати негативний вплив на розвиток дитини. Це може призвести до почуття провини, самотності, емоційних труднощів і втрати почуття безпеки. Дитина може відчувати розгубленість, втому та неорганізованість. Це, у свою чергу, може вплинути на її здатність навчатися та адаптуватися до мінливої сімейної ситуації.
Відчуження батьків може мати негативні наслідки як для того, хто відчужує, так і для іншого з батьків. Дорослий-відчужувач, який навмисно маніпулює дитиною та відокремлює її від іншого, може відчувати почуття задоволення. Він може відчувати перевагу над іншим батьком, але в довгостроковій перспективі це може обернутися проти нього. Такий дорослий може втратити довіру дитини, яка з часом зрозуміє, що її використовували як інструмент у конфлікті батьків. Більш того, такий дорослий може відчувати почуття провини, коли усвідомлює, якої шкоди він завдав дитині. Вони також можуть відчувати труднощі у встановленні чи підтримці контакту з дитиною в майбутньому.
З іншого боку, відчужений батько, тобто той, хто розлучається з дитиною, може відчувати почуття безпорадності, страху, болю та гніву. Вони можуть відчувати себе ігнорованими, відкинутими та невизнаними дитиною та родиною, що може призвести до емоційних та психологічних проблем. У крайніх випадках такий дорослий може почати ізолюватися від суспільства і відчувати сильні душевні страждання. Трапляється, що відчужені батьки борються з суїцидальними думками і навіть спробами.
В обох випадках як для того, хто відчужує, так і для іншого з батьків, відчуження батьків може призвести до втрати близьких стосунків з дитиною. Це також може негативно вплинути на психічне та емоційне здоров’я всіх учасників конфлікту.
Вирішення питань, пов’язаних із розлученням батьків і відчуженням батьків, може бути дуже складним. Це потребує багато праці та зусиль з боку дорослих. Однак пам'ятайте, що найважливішим має бути здоров'я дитини. Варто зробити все від нас залежне, щоб дитинство було здоровим і щасливим. Завдяки допомозі фахівців і турботі про здоров'я дитини батьки можуть дійти згоди. Вони можуть створити умови для збереження конструктивних стосунків з дитиною та другим батьком. Що важливо в процесі розлучення абовідчуження?
Батькам важливо завжди пам’ятати, що дитина має бути на першому місці. Її благополуччя має бути найважливішим у процесі вирішення конфліктів між батьками. Не менш важливо, щоб батьки подбали про своє психічне благополуччя в цей важкий час. Незважаючи на труднощі, які зазнали колишні партнери у стосунках, їх все ще об’єднує благо дитини. Варто забезпечити повагу до другого з батьків. Повага і розуміння можуть допомогти уникнути різких ситуацій і відчуження батьків.
Одна з найскладніших тем. Дослідники згадують цілу купу проблем, ризик яких підвищується у дитини. Ми перерахуємо сьогодні ці фактори, щоб ті, хто планують розлучення, спробували налаштуватися на подолання цих труднощів (по можливості) - тоді наслідки самого цього кроку будуть менше.
Ми часто чуємо твердження, що слова мають силу. Слова можуть передавати зміст, який містить повагу, любов, розуміння, співчуття та прийняття. На жаль, іноді ми говоримо слова, сповнені образи, шантажу, огиди і навіть ненависті. Намір, з яким ми вимовляємо слова, також важливий, а не лише зміст. Деякі слова можуть навіть діяти як злі заклинання. Особливо ми чутливі до злих чар у дитинстві. До 12 років ми ще не здатні мислити повністю абстрактно, сприймаємо те, що переживаємо, абсолютно серйозно. Це період, коли наша самооцінка найсильніше формується, тому ми дуже сприйнятливі до образ і думок інших людей. Ми найбільш чутливі до речень, які вимовляє наше найближче оточення, найчастіше члени родини. Це не змінює того факту, що слова також впливають на нас у дорослому віці. Наслідки такого спілкування можуть вплинути на наше самопочуття і навіть психічне здоров'я. Які слова ми найчастіше чуємо в дитинстві?
Створення стосунків – це прекрасна, але водночас складна частина людського життя. Багато пар вирішують одружитися, щоб надати стосункам іншої форми. Весілля - це спосіб відсвяткувати кохання, висловити та увічнити свої найглибші почуття. Люди вирішують одружитися з різних причин, включаючи бажання побудувати стабільні та тривалі стосунки, створити сім’ю, емоційну та соціальну реалізацію, а також відповідно до культурних цінностей і норм.
Дружба - це прекрасний вид зв'язку між людьми. Воно може виникати на будь-якому етапі життя і досягати різних вимірів. Деякі з нас знаходять друзів на все життя в дитинстві. Шкільний період – гарний час для розвитку ваших соціальних контактів. Також це період, коли ми проводимо багато часу з однолітками і маємо багато спільного. Це не змінює того факту, що ви можете знайти друга в будь-який час свого життя. Іноді ми знаходимо один одного через спільні пристрасті. Іноді нам просто подобається проводити час з іншими людьми.
Ми відчуваємо почуття ревнощів на багатьох рівнях життя. Інтенсивність і частота цієї емоції є індивідуальною справою і залежить від багатьох факторів. Ревнощі - це складне психологічне явище, яке характеризується емоційно, головним чином страхом, сумом і гнівом. Особливо це проявляється в ситуаціях, коли ми втрачаємо щось цінне для нас або не можемо отримати бажане. Ми часто заздримо іншим, наприклад, досягненням, грошам, партнеру. Дослідники особливо враховують це, коли вірність у партнерстві знаходиться під загрозою. Це комплексна емоція, яка включає когнітивні, емоційні та поведінкові аспекти.
Стрибати з гілки на гілку, як мавпа, - це термін для позначення явища, яке має місце в романтичних стосунках. Він передбачає, що один партнер підтримує кілька стосунків одночасно, стрибаючи між ними, як мавпа на гілках дерева. На практиці це означає, що ця людина стає емоційно або фізично залученою до кількох партнерів одночасно. Підтримує багато одночасних стосунків, що може призвести до нехтування потребами та почуттями інших.
Оскільки суспільство рухається до гендерної рівності, стосунки між чоловіками та жінками також розвиваються. Однак ми все ще можемо помітити тонкі відмінності в ролях і очікуваннях, які формують динаміку відносин. Варто підкреслити, що ці відмінності є результатом складної взаємодії багатьох факторів, таких як культура, історія, біологія та індивідуальний досвід. Хоча жінки та чоловіки можуть виражати свою ідентичність і обирати різні ролі у стосунках, деякі моделі поведінки все ще помітні.
У глибині наших сердець і розуму лежить вічне питання про природу любові. Це явище, яке століттями надихало поетів, філософів і вчених, залишається однією з найбільш захоплюючих і водночас складних тем для дослідження. Отже, як ми можемо розпізнати, що те, що ми відчуваємо, є коханням? Психологія, ця тонка та глибоко гуманістична наука про душу, приходить на допомогу, пропонуючи інструменти та перспективи, які дозволяють нам краще зрозуміти ці складні емоції та процеси мислення.
