У психології максимальна і мінімальна цілеспрямованість індивіда розглядається як необхідна умова для усвідомленої і повноцінного життя. Людина так влаштована за своєю природою - він орієнтується на цілі, які надають сенс його існування. Досягнення цілей служать мірилом добробуту, загальної життєвої задоволеності.
Дамо наступне визначення цілеспрямованості - це якість особистості, яке дозволяє їй свідомо і активно спрямовувати всі свої зусилля на реалізацію поставлених завдань. Уміння наполегливо просуватися вперед, долаючи труднощі.
Якщо говорити своїми словами - це коли людина досягає свого в житті.
Розрізняють два види цілеспрямованості:
Прагнення до досягнення цілей сприймається суспільством як позитивна властивість характеру. Цілеспрямованих людей охоче беруть на роботу, вони домагаються високих спортивних результатів, доводять розпочате до кінця, на них можна покластися. Їх поважають, ставлять в приклад. Якими ж перевагами вони мають, що їх відрізняє від інших?
Має місце й інше значення цілеспрямованості - негативна. Коли про людину говорять, що він як танк рухається по життєвому шляху, бачить мету - не бачить перешкод, що у нього для досягнення мети «всі засоби хороші». Наприклад, просування по службі через хабарництво, несумлінне суперництво. Тому в цілеспрямованості не менш важливу роль відіграє морально-етична складова індивіда.
Часто спрямованість, сильну залученість в процес плутають з фанатизмом, одержимістю. Різниця в тому, що при цілеспрямованості людина контролює власні вольові зусилля, здатний аналізувати, коригувати завдання, перемикатися. При одержимості він не усвідомлює своїх вчинків, не впливає на процес, має повністю або частково залежний розум.
Цілеспрямованість - вроджена якість або придбана? Психологія дає однозначну відповідь - це сформована риса характеру. Правильне виховання, особистий приклад батьків сприяють розвитку у дитини завзятості і наполегливості.
Що ж робити дорослій людині, як побороти лінь і байдужість? Виробити такі якості як зібраність, терпіння, самоконтроль, що дозволяють досягати мети.
Секрет простий - необхідно чітко визначитися, для чого все це потрібно. Знайти головний сенс, відповісти на питання «навіщо?». Тільки вибравши правильний напрямок, можна стати цілеспрямованим.
Не заявляйте на меті успіх, любов і щастя. Вони не можуть бути створені або досягнуті штучно. Чим сильніше прагнення до успіху, тим вище ймовірність його не досягнути. Ці емоційно-фізіологічні стани виникають як природна реакція на улюблену справу, знайдене покликання, гармонію з самим собою.
Отже, як стати цілеспрямованим.
Правильно розставлені пріоритети, наповнені змістом дії пробуджують серйозну мотивацію. Але навіть тоді можуть опуститися руки, пропаде необхідний настрій. Щоб цього не сталося, дотримуйтесь наступної тактики просування до мети.
Складіть детальний план. Пропишіть щоденні, щотижневі завдання, які потрібно вирішити. Кожен день звіряйтеся з ним, видаляйте завдання, які стали неактуальними, корегуйте загальний напрямок, якщо розумієте, що збилися зі шляху.
Щоденна звичка виробляє довгострокову наполегливість. Навіть якщо вам здається, що нічого не відбувається, продовжуйте слідувати плану. У ці періоди особливо важливо стояти на своєму, не піддаватися зневірі, вірити в успіх. Це найскладніші моменти, коли енергетичний запал і відчуття новизни проходять, поступаючись місцем сумнівам і розпачу.
Купіть мотивуючий щоденник, дайте собі відпочинок, пообіцявши повернутися до мрії через якийсь час з новими силами. І просто продовжуйте йти, незважаючи ні на що.
Наведемо найбільш важливі:
Воля - це здатність індивіда здійснювати вчинки відповідно до прийнятого особисто їм рішенням. Мобілізація внутрішніх ресурсів на отримання бажаних результатів. Чим вище сила волі, тим легше долати життєві труднощі, спокуси. Це властивість особистості часто порівнюють з мотивацією. Відмінність сили волі в тому, що це завжди подолання, внутрішня боротьба з самим собою.
Важко уявити собі безвідповідальну вольову натуру. Так само як цілеспрямовану особистість, яка позбавлена самодисципліни. Для успішного виконання задуманого дуже важливий внутрішній контроль, чесність перед самим собою.
Щоб почати активно діяти, необхідна ініціатива. Причому ініціатива повинна бути відповідальною, усвідомленої. Ініціативність властива лідерам - вони зважують і продумують всі можливі варіанти розвитку подій, ставлять чіткі цілі.
Цілеспрямованість передбачає самостійність. Перекладання обов'язків на третіх осіб не сприяє просуванню до мети. Тільки розрахунок на власні сили і знання приносить задоволення від досягнутого.
У цій статті ми постаралися розповісти вам про те, що таке цілеспрямованість. Особисто ви вважаєте себе цілеспрямованою людиною? Чи виходить у вас досягати в житті тих цілей, які ви перед собою ставите?
Адикція – це нав'язлива звичка, яка може спровокувати психологічні захворювання. Адиктивна поведінка спочатку проявляється у фіксації уваги, головна риса якої повторити пережитий досвід зміни свідомості знову. Людина дедалі частіше повторює минулий досвід та її свідомість дедалі більше концентрується лише тому, як би відтворити цю особливу дію. У результаті людина повністю занурюється у свою залежність, що погано позначається на її житті загалом. Існує ціла наука «аддиктологія», яка вивчає форми, стадії та класифікації девіантної поведінки, що характеризується потягом людини позбутися проблем шляхом зміни свідомості.
Кризи розвитку є природними етапами нашого розвитку протягом усього життя. Вони можуть з'являтися в різний час, пов'язаний з проходженням наступних життєвих фаз. Ці кризи зазвичай тимчасові та вимагають від нас адаптації до нових викликів. Вони дозволяють розвиватися в багатьох аспектах життя. Приклади криз розвитку включають кризу середнього віку, початок дорослого життя, пізній вік або вихід на пенсію. Криза середнього віку часто включає питання про сенс і мету життя. Криза початку дорослого життя пов'язана з труднощами у виборі кар'єри або шляху в стосунках. Однак криза виходу на пенсію з необхідністю пошуку нового сенсу життя після завершення професійної кар'єри. У важкі часи важливо мати підтримку з боку родини, друзів і спеціалістів із психічного здоров’я. Подолання криз розвитку може принести багато переваг, наприклад підвищення самосприйняття, задоволеності життям і кращого функціонування в суспільстві.
Система є впорядкованим цілим. Члени сімейної системи взаємодіють один з одним. Вони взаємодіють один з одним, залишаючись у динамічній рівновазі. Відносини між членами сім'ї складають структуру системи. Сімейна система є відкритою системою, тобто такою, що обмінюється інформацією з оточенням. Сім'я - це соціальна система, члени якої підтримують стосунки один з одним. Порушення в сім'ї пов'язані з функціонуванням відносин між окремими членами сім'ї. Також важлива структура зв'язків і правила, що діють у системі. Сімейна комунікаційна терапія виявляється ефективною в роботі з розладами.
Бувають ситуації, коли хтось завдає нам болю. Це змушує нас почуватися образливо. Він не слухає нас, коли це нам потрібно. Він забуде про щось важливе для нас. Він образить наші почуття. Ми можемо зіткнутися з багатьма такими ситуаціями в нашому житті. Ми всі відрізняємося один від одного, наші потреби різні. Ми не завжди будемо задоволені перебігом ситуацій або поведінкою інших людей по відношенню до нас. Коли хтось завдає нам болю, це приносить із собою дуже неприємні відчуття. Ми можемо відчувати гнів, смуток, жаль. Щоб впоратися з цими почуттями та пробачити, потрібен час.
Приниження – одне з найболючіших почуттів, які ми можемо відчути в житті. Це значно порушує наш внутрішній баланс. У ситуації приниження ми відчуваємо багато негативних емоцій, таких як презирство або сором. Переживання сильніше, якщо ситуація приниження супроводжується свідками. Приниження передбачає порушення почуття гідності. Це ситуація, в якій людина відчуває труднощі або біль внаслідок втрати самоповаги чи поваги. Гідність – це внутрішня цінність кожної людини, яка дає їй відчуття, що вона важлива та цінна сама по собі. Приниження призводить до порушення цієї цінності, оскільки людина втрачає відчуття поваги та оцінки іншими людьми.
Брехня виникає, коли хтось навмисно намагається ввести когось в оману. Це служить для створення хибного переконання. Це може стосуватися багатьох ситуацій у нашому житті. Брехня є порушенням принципів етики та моралі та основних соціальних норм, оскільки вона може призвести до серйозних наслідків для інших людей або соціальних груп. Брехня може використовуватися для маніпулювання людьми, отримання вигоди, уникнення покарання чи відповідальності за скоєні дії або просто задоволення потреби маніпулювати та контролювати інших. Брехня є неетичною та руйнує довіру між людьми, що ускладнює належне функціонування стосунків. Іноді буває так, що хтось, сам того не усвідомлюючи, вчиняє патологічну брехню. Це ознака розладу під назвою міфоманія.
