Питання: афірмації — це справді ефективний інструмент, щоб покращити своє життя чи їхнє значення перебільшено?
Відповідь: почнемо з того, що поняття «афірмація» має на увазі під собою позитивне твердження, це одна з форм аутотренінгу, самонавіювання, що створює правильний психологічний настрій.
Люди, які використовують афірмації, загалом відрізняються великим оптимізмом та життєлюбністю. У них вище показники життєздатності, включеності зараз і спокійне сприйняття складнощів. Коли відбуваються якісь проблеми, невдачі, вони не намагаються знайти в собі ваду, а, навпаки, сприймають їх як випадкову подію та концентруються на подоланні та русі вперед.
Питання — Якщо афірмації такі гарні, чому не все ще стали багатими, щасливими та здоровими?
Відповідь: Коли ми говоримо про ефективність, треба розуміти, що є така перешкода, як наші думки. Дослідження на цю тему показали, що під час роботи з афірмаціями зазвичай виникає дуже багато думок, які суперечать їм!
Глобальні афірмації, наприклад, "Я все в собі приймаю", "Я люблю всіх людей, і всі люди люблять мене", працюють слабо. Вони нагадують нашому мозку надмірну похвалу, отже, починають запускати альтернативні думки.
Однак, якщо людина вибирає помірно позитивні, реалістичні установки, суперечливих думок виникає набагато менше або не спостерігається. Ефект від практики буде позитивним.
Важливо використовувати в аффірмаціях конкретні та обґрунтовані переконання, щоб наша логічна ліва півкуля з ними погодилася. А вже наступним етапом ми через практики завантажуватимемо це в нашу підсвідомість.
Питання — Наслідуючи цю логіку, коли ми створюємо афірмацію, потрібно трохи поміряти запал, інакше мозок просто відмовиться вірити у створене твердження?
Відповідь — Якщо афірмації помірно позитивні, як наступний етап гри, краще, ніж зараз, на порядок, але не на 100 порядків, то поступово мозок прокладе нові нейронні шляхи, які створять нові стратегії, нові способи приймати рішення і притягувати позитивні події в життя.
По суті, правильні афірмації здатні створювати позитивне ігрове поле у тому, хто застосовує практику. Під ігровим полем я маю на увазі той напрямок, в якому людина хоче реалізовуватися і розвиватися, чи то кар'єра, особисте життя, народження дітей чи стосунки з грошима.
Питання — Які ще нюанси потрібно врахувати під час складання афірмацій?
Відповідь - Один з найважливіших - це ваш настрій, тобто вихідний стан, з яким ви робитимете практику.
Техніки самонавіювання (а до них відносяться практики афірмацій) краще застосовувати, коли ви перебуваєте в ресурсному стані, у вас є інтерес. Якщо ви відкладаєте практику на вечір, найімовірніше, у вас уже не буде того стану, який дозволив би повноцінно поринути в роботу. Втома, що накопичилася за день, може позначитися на кінцевому результаті.
Загалом, що стосується часу, добре повторювати афірмації у певний годинник. Так ваш мозок почне звикати до того, що ви почали приділяти собі увагу.
Регулярність також має значення. Працюючи з позитивними установками, ми генеруємо нові нейронні шляхи. Якщо вибирати, то по 5 хвилин кожен день прописувати, промовляти, опрацьовувати афірмації набагато ефективніше, ніж один раз на тиждень по годині.
Питання — Місце для роботи з афірмаціями має значення чи можна повторювати їх будь-де, скажімо, в метро?
Відповідь - Безумовно. Місце для практики афірмацій, медитацій, бажано вибирати те саме. Це спрощуватиме занурення вашого мозку у стан трансу, коли активність правої півкулі підвищується, а лівого, навпаки, знижується. Така синхронізація роботи півкуль створює особливий терапевтичний ефект, мозок вчиться входити до цього стану. Звичайно, в один і той же час і в тому самому місці йому це робити простіше.
Також я раджу на час практики обмежити свою територію. Намагайтеся зробити так, щоб вас ніхто не турбував, не ставив запитання. Чим менше розмовляєте, тим краще так відновлюються внутрішні ресурси, а хіба не це наша кінцева мета?
Крім того, важливо звертати увагу на успіхи під час усього періоду практики афірмацій від початку до завершення циклу практичних вправ. Чим більше ми фіксуємо успіхи, тим більше наш мозок включається у вирішення важливих завдань. Одночасно покращуються адаптаційні механізми, ми досягаємо більшого, знову це фіксуємо і весь цикл повторюється. Тобто поточний результат як би стає цеглиною до наступного успіху. Поступово людина набуває впевненості, і реально підвищуються її можливості та конкретні результати.
Питання — Є різниця між роботою з письмовими афірмаціями та тими, що ми вимовляємо усно?
Відповідь - Почнемо з мовної афірмації. Ваше першорядне завдання - правильно налаштуватися на неї: влаштуйтеся зручно і заплющте очі, дихайте рівно, спокійно. Відчуйте, як розслабляється обличчя, плечі, кисті рук та губи, а нейрони головного мозку отримують можливість просто трохи відпочити.
На вдиху скажіть собі афірмацію, а видихаючи, максимально розслабляйтеся. Знову і знову повторюйте позитивну установку, уявіть, що з черговим вдихом ви записуєте її в кожну свою клітинку.
У такі моменти бажано відчути, як ваше тіло реагує, чи є комфорт, внутрішнє тепло та розслабленість, приплив сил. Все це сигнали про те, що нове переконання вам підходить. Якщо виникає дискомфорт, найімовірніше, афірмація запускає внутрішні процеси опору, отже, треба переформулювати її.
Також врахуйте, що у фразі не повинні бути присутніми частинки «не», «б», і, звичайно, використовуйте лише теперішній час. Письмова афірмація працює за таким же принципом. Якщо вона сформульована правильно, ви отримаєте бажаний результат досить швидко. Перевірено власним досвідом.
Питання — Якщо людина протягом тривалого часу працює з афірмацією, а результату немає, у чому може бути причина?
Відповідь — Дуже велику роль відіграє ваша віра у дієвість та силу цієї техніки. Насправді багато хто недооцінює ефективність афірмацій. Якщо людина ставиться до вправи несерйозно, вимовляє слова на автоматі, не підключаючи всі свої внутрішні процеси, каже невпевнено, наче вибачаючись, ефекту не буде. І, звичайно, важлива сама афірмація. Можливо, вона сформульована невірно і ваша підсвідомість у такому вигляді її не сприймає. Отже, потрібна переробка переконання.
Іноді найприємніші слова на нашу адресу можуть викликати протилежні емоції. Замість того, щоб порадіти компліменту і прийняти його належним чином, ми починаємо соромитися і відчувати себе ніяково. Деякі люди взагалі не сприймають компліментів і шукають у них каверзу, думають, що це лестощі або бажання щось отримати натомість.
Кризи розвитку є природними етапами нашого розвитку протягом усього життя. Вони можуть з'являтися в різний час, пов'язаний з проходженням наступних життєвих фаз. Ці кризи зазвичай тимчасові та вимагають від нас адаптації до нових викликів. Вони дозволяють розвиватися в багатьох аспектах життя. Приклади криз розвитку включають кризу середнього віку, початок дорослого життя, пізній вік або вихід на пенсію. Криза середнього віку часто включає питання про сенс і мету життя. Криза початку дорослого життя пов'язана з труднощами у виборі кар'єри або шляху в стосунках. Однак криза виходу на пенсію з необхідністю пошуку нового сенсу життя після завершення професійної кар'єри. У важкі часи важливо мати підтримку з боку родини, друзів і спеціалістів із психічного здоров’я. Подолання криз розвитку може принести багато переваг, наприклад підвищення самосприйняття, задоволеності життям і кращого функціонування в суспільстві.
Система є впорядкованим цілим. Члени сімейної системи взаємодіють один з одним. Вони взаємодіють один з одним, залишаючись у динамічній рівновазі. Відносини між членами сім'ї складають структуру системи. Сімейна система є відкритою системою, тобто такою, що обмінюється інформацією з оточенням. Сім'я - це соціальна система, члени якої підтримують стосунки один з одним. Порушення в сім'ї пов'язані з функціонуванням відносин між окремими членами сім'ї. Також важлива структура зв'язків і правила, що діють у системі. Сімейна комунікаційна терапія виявляється ефективною в роботі з розладами.
Бувають ситуації, коли хтось завдає нам болю. Це змушує нас почуватися образливо. Він не слухає нас, коли це нам потрібно. Він забуде про щось важливе для нас. Він образить наші почуття. Ми можемо зіткнутися з багатьма такими ситуаціями в нашому житті. Ми всі відрізняємося один від одного, наші потреби різні. Ми не завжди будемо задоволені перебігом ситуацій або поведінкою інших людей по відношенню до нас. Коли хтось завдає нам болю, це приносить із собою дуже неприємні відчуття. Ми можемо відчувати гнів, смуток, жаль. Щоб впоратися з цими почуттями та пробачити, потрібен час.
Приниження – одне з найболючіших почуттів, які ми можемо відчути в житті. Це значно порушує наш внутрішній баланс. У ситуації приниження ми відчуваємо багато негативних емоцій, таких як презирство або сором. Переживання сильніше, якщо ситуація приниження супроводжується свідками. Приниження передбачає порушення почуття гідності. Це ситуація, в якій людина відчуває труднощі або біль внаслідок втрати самоповаги чи поваги. Гідність – це внутрішня цінність кожної людини, яка дає їй відчуття, що вона важлива та цінна сама по собі. Приниження призводить до порушення цієї цінності, оскільки людина втрачає відчуття поваги та оцінки іншими людьми.
Брехня виникає, коли хтось навмисно намагається ввести когось в оману. Це служить для створення хибного переконання. Це може стосуватися багатьох ситуацій у нашому житті. Брехня є порушенням принципів етики та моралі та основних соціальних норм, оскільки вона може призвести до серйозних наслідків для інших людей або соціальних груп. Брехня може використовуватися для маніпулювання людьми, отримання вигоди, уникнення покарання чи відповідальності за скоєні дії або просто задоволення потреби маніпулювати та контролювати інших. Брехня є неетичною та руйнує довіру між людьми, що ускладнює належне функціонування стосунків. Іноді буває так, що хтось, сам того не усвідомлюючи, вчиняє патологічну брехню. Це ознака розладу під назвою міфоманія.
