Не вийшло — і добре. Як реагувати на невдачі

Все, глухий кут

Такий стан психологи називають фрустрацією (неможливістю досягти задуманого через непереборну перешкоду). У ці моменти у людини виникає маса руйнівних емоцій: роздратування, гнів, розпач, агресивність, заздрість. Потім часто наступають апатія, озлобленість на оточуючих і невпевненість у собі. А з таким букетом вже точно нічого не досягти. Найчастіше фрустрація відзначається у жінок, свої переживання та розчарування вони нерідко лікують алкоголем чи надмірним вживанням їжі, що, звичайно, до добра не доводить.

Збирати злість і розпач, звинувачувати всіх і все в тому, що світ виявився жорстоким і несправедливим, — явно провальна стратегія. Так не вибратися із життєвого глухого кута. Щоб знайти вихід треба почати рухатися. І бажано не хаотично, а за планом, реально уявляючи мету шляху.

«Бачити мету, не помічати перешкод»

Один із героїв фільму вчив іншого проходити через стіни. Мовляв, треба бачити мету та не помічати перешкод. Для кіно, мабуть, зійде, а от у житті ця порада не працює. Ставити собі недосяжні цілі та йти напролом — значить прокладати шлях до фрустрації. Саме цього треба уникати. Мета має бути реальною. Зайняти місце директора банку, вийти заміж за Бреда Пітта, отримати головну роль у кіно — все це навряд чи можна досягти, особливо якщо вам вже за 30 і ви працюєте касиром у сільському магазині. Краще поставити собі більш можливі завдання: знайти більш цікаву і прибуткову роботу і влаштувати особисте життя.

Що стосується перешкод, що виникають на шляху, то зовсім не помічати їх небезпечно: якщо битися головою об стіну, це навряд чи принесе результат. Краще зосередитися на тому, як хитріше і простіше оминути перешкоди, адже «нормальні герої завжди йдуть в обхід». Для цього доведеться навчитися гнучкості та вмінню на ходу розбудовувати плани залежно від мінливих обставин. Наприклад, не вдалося вступити до медінституту — не біда, можна спершу піти до медичного коледжу.

Іти важливіше, ніж дійти

Але насамперед, щоб збільшити свої шанси досягти бажаного, треба виробити конкретний план досягнення мети. А краще - покроковий алгоритм, як отримати задумане. І почати ним рухатися. Навіть якщо в результаті ви прийдете не зовсім туди, куди планували, сам цей шлях принесе вам задоволення, а кінцевий пункт може виявитися навіть кращим, ніж той, що був запланований. Адже рух і є життя. А ціль — це скоріше просто напрямок, а не кінцева зупинка.

Реалізувати задумане нам заважають страхи. Саме через них людина може несвідомо вибирати безпечне марнотратство та порожні мрії. Але ж бажати це означає працювати над здійсненням задуманого. А легко, як ми пам'ятаємо, не виловити і рибку з ставка. Щоб перемогти цілком природний страх шляху до мрії, треба діяти поступово, малими кроками. Але не зупиняючись.

«Я тепер скуповіший став у бажаннях»

Іноді наші мрії обманюють нас, а іноді ми обманюємося самі. Коли бажаємо зовсім не те, чого хочемо насправді. Припустимо, батьки нам навіяли, що ми повинні далеко піти, і ми щосили відпрацьовуємо цю програму, намагаючись видертися по кар'єрних сходах. Нічого не виходить. Але не тому, що мета недосяжна, а тому, що ми насправді не хочемо жодної кар'єри, а мріємо про долю вихователя в дитячому садку чи художника.

А ще буває, що люди самі плутають свої справжні та уявні потреби. Наприклад, жінці здається, що їй треба отримати багатого чоловіка, і вона готова в корж розбитись, щоб відшукати і одружити з собою такого, а насправді їй потрібна просто душевна близькість з людиною. Або чоловік пристрасно мріє купити дорогий автомобіль та віддає всі сили та час зароблянню грошей, влазить у кредити, жертвує відпочинком та розвагами. А насправді ця дорога іграшка йому зовсім не потрібна, а просто його мучить заздрість до колишнього однокласника, який має таке ж авто. Ретельне опрацювання проблеми у психолога було б куди менш витратним вирішенням справи.

Як подолати фрустрацію

  1.  Прийняти ситуацію. Для цього потрібно перестати лаяти себе та звинувачувати інших. Це життя, буває. Виплеснути негативні емоції допоможе активне силове або кардіонавантаження. Влаштуйте складний піший похід, підйом у гору або щось інше, пов'язане з сильною фізичною втомою (ремонт або генеральне прибирання, наприклад). На крайній випадок можна просто побити подушку, сильно покричати і гірко поплакати. Не вірте, що сльозами горю не допоможеш, це не так.
  2.  Коли перший стрес пройде, подумайте, як можна виправити ситуацію, або хоча б постарайтеся винести з неї урок. Якщо аварія мрії сталася з вашої вини, подумайте, що конкретно робитимете в схожій ситуації, щоб колишня історія не повторилася.
  3.  Подивіться на себе з боку і дайте цій «особі» слушну пораду про те, як вийти з глухого кута. Спробуйте подивитися на те, що сталося з вами без емоцій, проаналізуйте тверезо.
  4.  Поставтеся до невдачі не як до провалу, а як до можливості досягти більшого. Кинув наречений – це не горе. Отже, попереду на вас чекає справжня доля, а цього зрадника — скатертиною дорога. Добре, що ви не витратили на нього багато років. А потім реєструйтесь на сайті знайомств або записуйтесь на курси автоводіння або в клуб рибалок-любителів. І взагалі, вчіться дивитись на речі філософськи. «Одружуватися треба обов'язково: пощастить із дружиною — станеш щасливим. Не пощастить - будеш філософом», - сказав Сократ. Ось і ви шукаєте плюси в будь-якому повороті долі.
  5.  Зверніть увагу. Допустимо, вас не прийняли на роботу, про яку ви мріяли, або знову не дали підвищення, і це сумно. Але давайте ви подумаєте про це завтра, а сьогодні краще йдіть у гості чи кіно. Або застосуйте енергію агресії та відчаю собі на користь. Наприклад, займіться спортом чи танцями.
  6.  Змінюйте ціль. Наприклад, якщо третій рік не вдається вступити до театрального інституту, може, краще спробуєте стати телеведучим чи критиком? Звичайно, якщо говорити та писати у вас теж непогано виходить.
  7.  Займіться антистресовими методиками: йогою, ароматерапією, масажем. Почніть арт-терапію: малюйте, майструйте, вишивайте, в'яжіть, запишіться на танці, в театральну студію чи хор. Мистецтво – відмінні ліки від фрустрації. А якщо нічого не допомагає, то йдіть до психолога. Він точно допоможе.

НОВІ СТАТТІ ЦЬОГО РОЗДІЛУ

Топ статті