Сімейна терапія є гетерогенним терапевтичним напрямом. Вона займає особливе місце на відміну від традиційних галузей, таких як психоаналіз, когнітивно-поведінковий підхід і досвідчений підхід. Сімейна терапія замість того, щоб зосереджуватися на окремій людині, зосереджується на всій сімейній системі. У розумінні психотерапії ми розглядаємо сім'ю як взаємодіючу систему. Системний підхід до терапії пропонує методи, за допомогою яких можна змінити всю сімейну систему. Що таке психоаналітична сімейна терапія?
Когнітивно-поведінкова терапія фокусується на труднощах, які виникають на рівні нашої поведінки та переконань. Люди реагують на те, що відбувається в соціальних групах, до яких вони належать. Терапія фокусується на тому, як людина інтерпретує подразники, що надходять від суспільства. Когнітивно-поведінкова терапія приділяє увагу обміну стимулами та реакціями у стосунках. У когнітивно-поведінковій сімейній терапії методики були розроблені насамперед для роботи з шлюбом і у стосунках між батьками та дітьми. Якщо вся сім'я бере участь у терапії, обмін винагородами та покараннями, що надаються парі, аналізується та змінюється. Ця терапія орієнтована насамперед на партнерські стосунки.
Сальвадор Мінучін вважається засновником структурної сімейної терапії. Терапевт працював з правопорушною молоддю і заснував клініку, яка через десять років вважалася найпрестижнішою дитячою клінікою у Філадельфії. За словами Мінучіна, саме сім'я здатна вирішити проблеми, а завдання терапевта полягає в тому, щоб змінити структуру сім'ї. Терапевт направляє членів сім'ї, як вони можуть самостійно впоратися з проблемами. Сім'ї переживають різні кризи та складні ситуації, тому інколи поради системного терапевта можуть знадобитися для покращення якості життя всієї родини.
Психологічні основи емпіричної сімейної терапії базуються на баченні людини як вільної істоти, що відчуває світ індивідуально та неповторно. Людина здатна контактувати з іншими, передаючи почуття. Терапія, заснована на досвіді, має справу з тим, як неблагополучні сім'ї можуть блокувати їх розвиток. Провідним представником експериментальної терапії є Карл Вітакер. Він прихильник послаблення жорстких сімейних шаблонів. Через ці моделі всім членам сім’ї важко бути чутливими особистостями. Основна мета експериментальної сімейної терапії полягає в тому, щоб підвищити обізнаність сім’ї, розвинути здатність до емпатії та спілкування, а також створити більш здорові моделі взаємодії. Терапевт підтримує членів сім'ї у створенні нових способів подолання труднощів і вирішення конфліктів.
Статевий потяг є одним із основних людських інстинктів, корінням якого є як біологія, так і психологія. Це природна та фундаментальна частина нашого життя, яка відіграє ключову роль у зміцненні близькості та інтимності між партнерами. На початку стосунків ми часто відчуваємо сильну пристрасть і фізичний потяг, що робить кожну мить, проведену разом, сповненою хвилюванням. Однак з часом багато пар відчувають зниження інтенсивності цього потягу до свого партнера. Це явище може викликати занепокоєння і викликати питання: чому це відбувається? Чи означає це, що наші стосунки перебувають у кризі? Чи можна з цим щось зробити?
Стратегічна сімейна терапія – це унікальний підхід, який допомагає сім’ям краще зрозуміти та покращити свої стосунки. Його головна мета – не лише вирішення проблем, але, перш за все, створення гармонійного середовища, в якому кожен член сім’ї відчуває себе в безпеці та підтримує. Терапевти, використовуючи різні техніки, намагаються змінити нездорові моделі поведінки на такі, що підтримують позитивні та конструктивні взаємодії. Цей підхід визнає, що проблеми виникають не внаслідок дій однієї людини, а є результатом складної мережі стосунків і спілкування всередині сім’ї. За допомогою стратегічної сімейної терапії ви можете побудувати міцніші зв’язки та навчитися краще справлятися з труднощами, що призведе до щасливішого та збалансованішого сімейного життя.
Золоте весілля — особливий ювілей, адже він означає, що пара прожила півстоліття разом. Вони вже подолали усі труднощі і негаразди, тому тепер можуть просто розслабитися та відсвяткувати цей день у колі близьких та рідних людей.
Так як 50 річниця весілля відрізняється особливим теплом та радістю, то і привітання повинні бути унікальними.
Рубінове весілля — ще один важливий ювілей та справжній рубіж в подружньому житті. Цей день вважається дуже важливим, тому його часто святкують в ресторані з великою кількістю гостей. До урочистої події потрібно зарання підготуватися.
Рубін — дорогоцінний камінь, що символізує полум’яне кохання. Він допоможе подружній парі згадати почуття, які зв’язували їх в перших роках спільного життя. Його колір схожий на кров, що натякає на справжні “кровні” узи між чоловіком та дружиною.
Обов’язково потрібно прикрасити залу святкування тканиною червоного чи бордового відтінку, не забуваючи про таку важливу деталь, як квіти. Торт на рубінове весілля також потрібно правильно обрати. Останні роки дуже популярним варіантом вважається десерт “Червоний оксамит”.
Чергова значуща та красива дата в спільному житті пари. Вважається, що відсвяткувати її потрібно з урахуванням усіх традицій, щоб не відлякати щастя від свого дому. Символами цього року вважається полотно та корал. Перший приносить в відносини міцність, а другий — є уособленням благополуччя.
Багато хто не розуміє, як називається 35 річниця весілля насправді та чому у цього свята відразу два значення. Все дуже просто. Корали ростуть довгі роки, поступово розростаючись до великих розмірів. Так і подружнє життя склалося з тисячі днів, щоб створити справжню сім’ю. А полотно — популярний матеріал серед наших предків, які прикрашали полотняними скатертинами лише святкові столи.
Срібло — благородний метал, який є символом міцного та надійного союзу. Прийнято відзначати свято у великому колі друзів та родичів. За традицією подружжя обмінюється срібними обручками, які потрібно носити разом з золотими на протязі всього року.
Особливе місце на святкуванні займає торт на срібне весілля. Його прийнято замовляти зарання та прикрашати живими квітами, обручками, сріблястим декором. Вважається, що подружжя повинне перерізати торт разом, як робили це в день одруження.