У 1881 році німецький психоневропатолог Карл Верніке відкрив енцефалопатичний синдром, який виникає при авітамінозі та нестачі вітаміну В1. 1887 року лікар-психіатр С.С. Корсаков довів, що алкоголезалежні пацієнти, у яких спостерігалися зміни в пам'яті та нейропатія, хворіли на енцефалопатію. Згодом цей синдром стали визначати як одне ціле і називати синдром Верніке-Корсакова або амнестичний синдром, навколо якого завжди було багато міфів і загадок. Давайте докладніше розберемося, що це за синдром і як із ним боротися.
Основним симптомом корсаковського синдрому є провали у короткостроковій пам'яті. При цьому хворий пам'ятає різні події, які з ним траплялися кілька років тому, але що сталося два дні тому він не може згадати. Хвороба може розвиватися повільно і зачіпати тільки пам'ять та емоційний стан, а може перерости у складнішу форму. Головною причиною, що провокує появу корсаковського синдрому, є нестача вітаміну В1, який може бути викликаний такими діями:
Але основною причиною захворювання таки є вплив алкоголю на організм, який виводить вітамін В1 і тим самим утворює набряк у мозку. Зміни призводять до психічних розладів та амнезії.
Синдром може зустрічатися також у вагітних жінок під час токсикозу, часте блювання не дає засвоюватися корисним речовинам в організмі. Для того, щоб не допустити виникнення захворювання, потрібно відповідально ставитися до свого здоров'я і виконувати наступні прості умови.
Лікувати корсаковський синдром досить складно. Успішність терапії залежатиме від багатьох факторів, серед яких:
Основна проблема полягає в тому, що людина, у якої починає розвиватися синдром Корсакова, не усвідомлює цього. Провали в пам'яті також можуть залишатися непомітними і для оточуючих, оскільки хворий маскує їх довгими висловлюваннями та хитромудрими думками. Навіть після постановки діагнозу пацієнти часто відмовляються від лікування, вважаючи себе абсолютно здоровими людьми. Лікування, яке проводиться після постановки діагнозу спрямоване на усунення причини, що його викликала. Якщо дефекти пам'яті стали результатом алкоголізму, то основу терапії складають препарати, що містять тіамін та інші мікроелементи, здатні мінімізувати ушкодження мозку. Якщо є тривога і підвищена збудливість, то пацієнту можуть бути призначені нейролептичні препарати в малих дозах.
Важливо пам'ятати, що ставити діагнози та призначати лікування може лише сам лікар, тому не займайтеся самолікуванням, а одразу звертайтеся до кваліфікованого фахівця за допомогою.
Жіночий алкоголізм - специфічне захворювання, що призводить до трансформації особистості та формування стійкої залежності від алкоголю. Багато в чому проблема пов'язана зі зміною становища жінки у суспільстві, розширенням свобод та прав, формуванням нових та помилкових стереотипів.
Алкоголізм – це психічна та фізична залежність людини від спиртовмісних напоїв. Люди, які мають цю погану звичку, стають залежними від алкоголю, оскільки він допомагає їм розслаблятися, знімати емоційну напругу та покращує фізичний стан, який погіршився саме через скасування або тривалого утримання від вживання алкоголю.
Синдром самозванця - явище, при якому людина не вірить у власні сили і приписує свої досягнення збігам та удачі, у нього з'являється почуття некомпетентності. Синдром виникає ситуативно у певних випадках та сферах діяльності. Однак це явище може негативно впливати на особистісний розвиток, викликати тривожність і депресію.
Антибиотикорезистентность сегодня стоит перед медицинским сообществом как одна из самых серьезных глобальных угроз. В эпоху, когда опция заказать медикаменты онлайн стало обыденностью, вопрос об устойчивости бактерий к антибиотикам приобретает особую актуальность.
Синдром DDD (Disrupted Developmental Disorder) — це складний психологічний розлад, який вражає багатьох людей у всьому світі. Дорослі діти з неблагополучних сімей виросли з дефіцитом емоційного та соціального розвитку, що часто пов’язано з неправильним формуванням емоційних зв’язків у ранньому дитинстві.
У суспільстві досі існує багато міфів та упереджень навколо психіатрії. Багатьом здається, що звертатися до цього лікаря варто лише у вкрай важких випадках, що пов'язано зі страхом "обліку" та соціальної стигми.
Нам усім знайома ситуація, коли внутрішній голос включає критика стосовно себе. Це може виражатися в регулярних самозвинуваченнях, причіпках до своєї зовнішності, безперервному почутті провини або навіть самоприниженні. По суті, ми самі стаємо для себе токсичними та аб'юзивними.
«Раптом я залишусь без роботи», «Мені потрібно більше грошей, щоб бути в безпеці», «Все довкола заробляють багато, а я — ні» — це лише мала частина думок, яка говорить про грошовий страх. Про те, чому він виникає і як його подолати, читайте у нашій статті.
