Розлади настрою – характеристика

Розлади настрою також відомі як афективні розлади. Вони характеризуються постійними змінами настрою, раптовими змінами емоцій і змінами способу сприйняття світу. Кожен з нас відчуває зміни настрою. Навіть протягом одного дня, залежно від ситуації, ми здатні відчувати різні, різноманітні емоції. Але якщо зміни настрою постійні, дуже раптові, незрозумілі для нас, неадекватні ситуації і ускладнюють повсякденне життя, варто придивитися до цього уважніше. З розладом настрою кожен день може бути буквально емоційною гіркою. Зміна настрою руйнує хід нашого дня. Вони суттєво впливають на якість життя та можуть призвести до серйозних наслідків для здоров’я. Рання діагностика та ефективне лікування є ключовими для полегшення симптомів і покращення функціонування людей, уражених цими розладами.

Типи розладів настрою

Розлади настрою – це широка категорія психологічних проблем, які можуть проявлятися різними симптомами та ступенем тяжкості. Розрізняють три найпоширеніші типи розладів: депресивний, маніакальний і біполярний. Депресивні розлади настрою характеризуються інтенсивним почуттям смутку та депресії. З іншого боку, маніакальні розлади характеризуються підвищеним рівнем настрою. Однак раптові зміни між піднесеним і низьким настроєм можуть свідчити про біполярний розлад. Кожен із цих типів може проявлятися різною мірою.

Депресивний настрій

  • Депресія є одним із найпоширеніших розладів настрою. Існує багато видів депресії. Як правило, це характеризується тривалим відчуттям глибокого смутку, втратою інтересу до життя, браком енергії, безсонням або надмірним сном, втратою концентрації та навіть суїцидальними думками. Депресивні епізоди можуть виникати окремо або повторюватися протягом тривалого періоду часу.
  • Післяпологова депресія - це розлад, який виникає у деяких жінок після пологів. Симптоми можуть включати відчуття сильної депресії, дратівливість, зміни апетиту, проблеми зі сном і труднощі у спілкуванні з дитиною.
  • Дистимія — це хронічний розлад настрою, що характеризується тривалим, але легким почуттям депресії. Люди з дистимією можуть відчувати втрату енергії, порушення апетиту, труднощі з концентрацією, низьку самооцінку та відчуття відсутності сенсу. Симптоми дистимії зберігаються тривалий час, зазвичай не менше двох років.
  • Сезонний афективний розлад — це специфічний підтип депресії, пов’язаний із певними сезонами. Найчастіше це відбувається восени і взимку, коли дні коротші і сонячне світло обмежене. Люди, уражені цим розладом, можуть відчувати симптоми депресії, такі як смуток, втрата енергії, підвищений апетит, сонливість і труднощі з концентрацією.

Маніакальний розлад

  • Манія – люди, які переживають маніакальний епізод, відчувають незвично підвищений настрій, ніж зазвичай. Вони можуть відчувати ейфорію, нестримний ентузіазм або надмірне роздратування. Вони часто здаються надзвичайно щасливими та повними енергії. У маніакальному епізоді людина може відчувати перебільшене почуття власної гідності та важливості. Вони можуть бути впевнені у своїй унікальності, геніальності чи здібностях вище середнього. Під час маніакального епізоду людина може приймати ризиковані та імпульсивні рішення без належної оцінки наслідків. Це може включати ризиковану сексуальну поведінку, неконтрольовані витрати, безвідповідальне водіння або вживання психоактивних речовин.
  • Гіпоманія – це стан, схожий на маніакальний епізод, але легший і коротший за тривалістю. Як і манія, гіпоманія пов'язана з піднесеним настроєм. Людина може відчувати виняткову ейфорію, підвищену енергію та ентузіазм. Гіпоманія проявляється як збільшення енергії та активності, схоже на манію. При цьому людина зберігає контроль над своїми діями. Ви можете відчути зниження потреби уві сні, але не так сильно, як у випадку манії. Вона може відчувати себе більш пильною, але все одно зможе нормально функціонувати.

Біполярний розлад

  • Біполярний розлад - також званий біполярним розладом або маніакально-депресивним розладом, характеризується чергуванням епізодів манії та депресії. Маніакальний епізод характеризується надзвичайно піднесеним настроєм, надмірною самооцінкою, підвищеною фізичною активністю, імпульсивною поведінкою та зниженням потреби уві сні. Однак депресивний епізод нагадує симптоми клінічної депресії.
  • Циклотимія – легка, але хронічна картина змін настрою. Люди з циклотимією відчувають періоди відносно низького настрою, які можуть чергуватися з періодами відносно підвищеного настрою. Однак перепади настрою при циклотимії менш серйозні, ніж при біполярних розладах.

Причини

Причини розладів настрою є комплексними і є результатом поєднання генетичних, біологічних, психологічних факторів і факторів навколишнього середовища. Варто зазначити, що кожен розлад настрою може мати індивідуальні причини та фактори ризику. Ось деякі з основних факторів, які можуть сприяти розладу настрою :

  • Генетичні фактори – дослідження вказують на те, що розлади настрою є певним ступенем спадковості. Люди, в родині яких є депресія або біполярний розлад, можуть бути більш сприйнятливими до розвитку цих розладів. Існує багато генів, які можуть впливати на сприйнятливість до розладів настрою, але повна картина ролі генетики в цих розладах ще досліджується.
  • Нейрохімічні розлади – включають аномалії в нервовій системі та неправильне функціонування нейромедіаторів, таких як серотонін, норадреналін і дофамін. Дефіцит або надлишок цих хімічних речовин може вплинути на регуляцію настрою та емоцій.
  • Психологічні фактори. Люди з певними рисами особистості, такими як низька самооцінка, негативне мислення, перфекціонізм або схильність до надмірного аналізу, можуть мати більший ризик розвитку розладів настрою. Травматичний минулий досвід, такий як насильство, втрата або зловживання, також може сприяти розвитку цих розладів.
  • Фактори навколишнього середовища - стрес, труднощі в міжособистісних стосунках, проблеми на роботі, соціальна ізоляція, фінансові труднощі або травми, пов'язані з життєвими ситуаціями, можуть вплинути на розвиток розладів настрою. Фактори навколишнього середовища можуть призвести до емоційного перевантаження та ослаблення навичок справлятися з проблемами, що, у свою чергу, може призвести до симптомів депресії чи інших розладів настрою.

Кожна людина унікальна, і причини розладів настрою можуть відрізнятися від людини до людини. Часто причиною є сукупність багатьох факторів, які взаємодіють один з одним. Важливо розуміти, що розлади настрою не є результатом особистої слабкості, а є результатом різних факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх.

Лікування розладів настрою

Лікування включає різні терапевтичні підходи, залежно від індивідуальних потреб людини та особливостей розладу. Багато людей використовують комбінацію різних методів для досягнення найкращих результатів. Ось деякі з найбільш часто використовуваних методів лікування розладів настрою:

  • Важливим елементом лікування розладів настрою є психотерапія. Терапевт може працювати з пацієнтом, щоб виявити та змінити негативні думки та поведінку, які сприяють симптомам депресії чи інших розладів настрою. Популярними формами психотерапії, які використовуються для лікування розладів настрою, є когнітивно-поведінкова терапія, міжособистісна терапія та когнітивна терапія.
  • Медикаментозна терапія – у деяких випадках, особливо при помірних або тяжких симптомах, лікар може порекомендувати медикаментозну терапію. Антидепресанти, такі як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) або інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну (SNRI), можуть допомогти регулювати настрій. Для лікування біполярного розладу використовуються препарати для стабілізації настрою, такі як літій або протиепілептичні препарати.
  • Електросудомна терапія (ЕКТ) – в основному використовується у випадках важкої депресії, коли інші методи лікування не приносять ефективних результатів. Вона передбачає контрольовану індукцію невеликого потоку струму через мозок, який на короткий час викликає у пацієнта епілептичний стан. Процедура проводиться під наркозом і під наглядом кваліфікованого медичного персоналу.
  • Світлотерапія, також відома як фототерапія, використовується для лікування сезонних афективних розладів. Вона передбачає вплив на пацієнта інтенсивного світла певного спектру, що імітує природне сонячне світло. Світлотерапія спрямована на регулювання добового ритму та покращення самопочуття в періоди зниженого впливу сонячного світла.
  • Соціальна підтримка – важливим елементом лікування розладів настрою є соціальна підтримка. Спілкування з іншими людьми, участь у групах підтримки, спілкування з близькими людьми та побудова здорових стосунків можуть допомогти вам впоратися з симптомами розладів настрою. Емоційна підтримка та розуміння оточуючих можуть зіграти важливу роль у процесі одужання.

Важливо також вести здоровий спосіб життя, який включає регулярну фізичну активність, правильну дієту, правильну гігієну сну та уникнення психоактивних речовин, таких як алкоголь і наркотики. Лікування розладів настрою є індивідуальним і може вимагати часу, терпіння та співпраці між пацієнтом, психіатром і терапевтом. Важливо регулярно стежити за своїм прогресом і коригувати план лікування, щоб зробити його найкращим і найефективнішим для вас. 

СХОЖІ МАТЕРІАЛИ

Психологія

Кризи розвитку

Кризи розвитку є природними етапами нашого розвитку протягом усього життя. Вони можуть з'являтися в різний час, пов'язаний з проходженням наступних життєвих фаз. Ці кризи зазвичай тимчасові та вимагають від нас адаптації до нових викликів. Вони дозволяють розвиватися в багатьох аспектах життя. Приклади криз розвитку включають кризу середнього віку, початок дорослого життя, пізній вік або вихід на пенсію. Криза середнього віку часто включає питання про сенс і мету життя. Криза початку дорослого життя пов'язана з труднощами у виборі кар'єри або шляху в стосунках. Однак криза виходу на пенсію з необхідністю пошуку нового сенсу життя після завершення професійної кар'єри. У важкі часи важливо мати підтримку з боку родини, друзів і спеціалістів із психічного здоров’я. Подолання криз розвитку може принести багато переваг, наприклад підвищення самосприйняття, задоволеності життям і кращого функціонування в суспільстві.

Психологія

Когнітивна ригідність – чи може вона бути перешкодою?

Когнітивна ригідність — це явище, яке широко вивчається в галузі когнітивної психології. Це стосується схильності людини наполегливо дотримуватися певних моделей мислення та труднощів у адаптації до мінливих ситуацій. Прикладом поведінки, яка вказує на когнітивну ригідність, може бути ситуація, в якій людина дотримується своїх переконань або поглядів, незважаючи на наявність переконливих доказів або аргументів проти них. Наприклад, уявіть дискусію про зміну клімату. Когнітивно ригідна людина може стверджувати, що зміна клімату — це лише природний цикл і не має зв’язку з діяльністю людини. Незважаючи на те, що їй були представлені наукові дослідження, звіти та консенсус серед експертів у галузі кліматології, ця людина все ще наполягає на своїх переконаннях.

Психологія

Настороженість і тривога

Настороженість і тривога є двома складними аспектами емоційного життя людини. Вони впливають на нашу поведінку, думки та реакції на різні ситуації. Хоча ці два терміни можуть здатися схожими, між ними є важливі відмінності. Настороженість — це стан, у якому ви уважні до подразників і ситуацій навколо вас. Настороженість — це природна реакція організму на можливі загрози, яка допомагає вам бути готовими діяти швидко, коли це необхідно. Наприклад, коли ви переходите жваву вулицю, ваша пильність допомагає уникнути потенційних небезпек, таких як зустрічні автомобілі. Тривога - це емоція, яка часто супроводжує страх. Це відчуття порушеного спокою або тривоги за майбутнє. Тривога може призвести до катастрофічних думок, почуття напруги та таких фізичних симптомів, як прискорене серцебиття.

Психологія

Образливі слова – як вони впливають на дітей?

Ми часто чуємо твердження, що слова мають силу. Слова можуть передавати зміст, який містить повагу, любов, розуміння, співчуття та прийняття. На жаль, іноді ми говоримо слова, сповнені образи, шантажу, огиди і навіть ненависті. Намір, з яким ми вимовляємо слова, також важливий, а не лише зміст. Деякі слова можуть навіть діяти як злі заклинання. Особливо ми чутливі до злих чар у дитинстві. До 12 років ми ще не здатні мислити повністю абстрактно, сприймаємо те, що переживаємо, абсолютно серйозно. Це період, коли наша самооцінка найсильніше формується, тому ми дуже сприйнятливі до образ і думок інших людей. Ми найбільш чутливі до речень, які вимовляє наше найближче оточення, найчастіше члени родини. Це не змінює того факту, що слова також впливають на нас у дорослому віці. Наслідки такого спілкування можуть вплинути на наше самопочуття і навіть психічне здоров'я. Які слова ми найчастіше чуємо в дитинстві?

Психологія

Міфоманія – патологічна брехня

Брехня виникає, коли хтось навмисно намагається ввести когось в оману. Це служить для створення хибного переконання. Це може стосуватися багатьох ситуацій у нашому житті. Брехня є порушенням принципів етики та моралі та основних соціальних норм, оскільки вона може призвести до серйозних наслідків для інших людей або соціальних груп. Брехня може використовуватися для маніпулювання людьми, отримання вигоди, уникнення покарання чи відповідальності за скоєні дії або просто задоволення потреби маніпулювати та контролювати інших. Брехня є неетичною та руйнує довіру між людьми, що ускладнює належне функціонування стосунків. Іноді буває так, що хтось, сам того не усвідомлюючи, вчиняє патологічну брехню. Це ознака розладу під назвою міфоманія.

НОВІ СТАТТІ ЦЬОГО РОЗДІЛУ

Психологія

Кризи розвитку

Кризи розвитку є природними етапами нашого розвитку протягом усього життя. Вони можуть з'являтися в різний час, пов'язаний з проходженням наступних життєвих фаз. Ці кризи зазвичай тимчасові та вимагають від нас адаптації до нових викликів. Вони дозволяють розвиватися в багатьох аспектах життя. Приклади криз розвитку включають кризу середнього віку, початок дорослого життя, пізній вік або вихід на пенсію. Криза середнього віку часто включає питання про сенс і мету життя. Криза початку дорослого життя пов'язана з труднощами у виборі кар'єри або шляху в стосунках. Однак криза виходу на пенсію з необхідністю пошуку нового сенсу життя після завершення професійної кар'єри. У важкі часи важливо мати підтримку з боку родини, друзів і спеціалістів із психічного здоров’я. Подолання криз розвитку може принести багато переваг, наприклад підвищення самосприйняття, задоволеності життям і кращого функціонування в суспільстві.

Психологія

Міфоманія – патологічна брехня

Брехня виникає, коли хтось навмисно намагається ввести когось в оману. Це служить для створення хибного переконання. Це може стосуватися багатьох ситуацій у нашому житті. Брехня є порушенням принципів етики та моралі та основних соціальних норм, оскільки вона може призвести до серйозних наслідків для інших людей або соціальних груп. Брехня може використовуватися для маніпулювання людьми, отримання вигоди, уникнення покарання чи відповідальності за скоєні дії або просто задоволення потреби маніпулювати та контролювати інших. Брехня є неетичною та руйнує довіру між людьми, що ускладнює належне функціонування стосунків. Іноді буває так, що хтось, сам того не усвідомлюючи, вчиняє патологічну брехню. Це ознака розладу під назвою міфоманія.

Топ статті