Щоб перестати накручувати себе та переживати через проблеми, які, можливо, можуть статися в майбутньому, необхідно жити у теперішньому часі. Дейл Карнегі пропонує подумки встановити «залізну завісу», яка розмежовуватиме минуле та майбутнє, не даючи людині зайвий раз шкодувати про старі помилки або думати про завтрашні складнощі.
У пік панічної атаки поставте собі три питання з магічної формули Вілліса Керрієра, яка наведена в книзі Дейла Карнегі.
Якщо ви чесно відповісте собі на ці питання, то зрозумієте, що навіть за найгіршого розкладу ви зможете впоратися з неприємностями.
Під час стресу ви повинні пам'ятати про шкоду тривоги вашому організму. Автор книги наводить сумний факт, що ділові люди, які живуть у хронічному стресі, рано вмирають. Тому важливо дбати про себе та зберігати спокій.
За допомогою життєрадісних думок можна знизити хвилювання та швидко заспокоїтися. Для цього потрібно виробити у собі позитивне мислення, намагатися підтримувати гарний настрій та дивитися на життя з посмішкою.
Коли людина не діє, їй у голову починають лізти погані думки. Найкращий спосіб позбутися їх – зайняти себе якоюсь справою. Так мозок перейде на дію, і знизиться психологічне напруження.
Напевно, ви зустрічали людей, які з будь-якого приводу починають переживати. Для них тривога без причини вже стала звичкою, якої все ж таки краще позбутися. Зробити це просто - створіть нову корисну звичку - не турбуватися через дрібниці.
Багато людей продовжують себе дорікати за минулі помилки, які вже ніяк не виправиш. У цій ситуації треба змиритися з неминучим та відпустити минуле. Просто скажіть собі «Сталося те, що мало статися» і заспокойтеся.
Щоб контролювати хвилювання та тривожність, потрібно подумки встановити «обмежувач» своїм емоціям. Просто оцініть ситуацію і визначте допустимий рівень переживань, за який не можна заходити.
Як ви бачите, рекомендації Дейла Карнегі досить прості та легко застосовні у звичайному житті. Головне, що потрібно зробити, це вирішити змінити своє мислення.
Часом, коли ми заходимо в глухий кут і здається, що виходу немає, хочеться просити про допомогу у друзів або навіть звернутися до психолога. Але часто нам не вистачає знань та внутрішніх опор, щоб упоратися зі складними проблемами. Для того, щоб розвинути ці внутрішні опори, необхідно заглибитись у психологію.
Виховання дітей - одне з найбільш унікальних і складних завдань, з якими стикаються батьки. Кожен день приносить нові враження, радість, але також і дилеми. Часто буває, що у мами і тата різні думки щодо того, як виховувати дитину. Як примирити ці розбіжності та працювати разом на благо дитини? Відповідь на це питання криється в останніх дослідженнях в галузі психології розвитку.
Кризи розвитку є природними етапами нашого розвитку протягом усього життя. Вони можуть з'являтися в різний час, пов'язаний з проходженням наступних життєвих фаз. Ці кризи зазвичай тимчасові та вимагають від нас адаптації до нових викликів. Вони дозволяють розвиватися в багатьох аспектах життя. Приклади криз розвитку включають кризу середнього віку, початок дорослого життя, пізній вік або вихід на пенсію. Криза середнього віку часто включає питання про сенс і мету життя. Криза початку дорослого життя пов'язана з труднощами у виборі кар'єри або шляху в стосунках. Однак криза виходу на пенсію з необхідністю пошуку нового сенсу життя після завершення професійної кар'єри. У важкі часи важливо мати підтримку з боку родини, друзів і спеціалістів із психічного здоров’я. Подолання криз розвитку може принести багато переваг, наприклад підвищення самосприйняття, задоволеності життям і кращого функціонування в суспільстві.
Система є впорядкованим цілим. Члени сімейної системи взаємодіють один з одним. Вони взаємодіють один з одним, залишаючись у динамічній рівновазі. Відносини між членами сім'ї складають структуру системи. Сімейна система є відкритою системою, тобто такою, що обмінюється інформацією з оточенням. Сім'я - це соціальна система, члени якої підтримують стосунки один з одним. Порушення в сім'ї пов'язані з функціонуванням відносин між окремими членами сім'ї. Також важлива структура зв'язків і правила, що діють у системі. Сімейна комунікаційна терапія виявляється ефективною в роботі з розладами.
Бувають ситуації, коли хтось завдає нам болю. Це змушує нас почуватися образливо. Він не слухає нас, коли це нам потрібно. Він забуде про щось важливе для нас. Він образить наші почуття. Ми можемо зіткнутися з багатьма такими ситуаціями в нашому житті. Ми всі відрізняємося один від одного, наші потреби різні. Ми не завжди будемо задоволені перебігом ситуацій або поведінкою інших людей по відношенню до нас. Коли хтось завдає нам болю, це приносить із собою дуже неприємні відчуття. Ми можемо відчувати гнів, смуток, жаль. Щоб впоратися з цими почуттями та пробачити, потрібен час.
Приниження – одне з найболючіших почуттів, які ми можемо відчути в житті. Це значно порушує наш внутрішній баланс. У ситуації приниження ми відчуваємо багато негативних емоцій, таких як презирство або сором. Переживання сильніше, якщо ситуація приниження супроводжується свідками. Приниження передбачає порушення почуття гідності. Це ситуація, в якій людина відчуває труднощі або біль внаслідок втрати самоповаги чи поваги. Гідність – це внутрішня цінність кожної людини, яка дає їй відчуття, що вона важлива та цінна сама по собі. Приниження призводить до порушення цієї цінності, оскільки людина втрачає відчуття поваги та оцінки іншими людьми.
Брехня виникає, коли хтось навмисно намагається ввести когось в оману. Це служить для створення хибного переконання. Це може стосуватися багатьох ситуацій у нашому житті. Брехня є порушенням принципів етики та моралі та основних соціальних норм, оскільки вона може призвести до серйозних наслідків для інших людей або соціальних груп. Брехня може використовуватися для маніпулювання людьми, отримання вигоди, уникнення покарання чи відповідальності за скоєні дії або просто задоволення потреби маніпулювати та контролювати інших. Брехня є неетичною та руйнує довіру між людьми, що ускладнює належне функціонування стосунків. Іноді буває так, що хтось, сам того не усвідомлюючи, вчиняє патологічну брехню. Це ознака розладу під назвою міфоманія.
