Прихильність у дитинстві та синдром DDD

Синдром DDD (Disrupted Developmental Disorder) — це складний психологічний розлад, який вражає багатьох людей у ​​всьому світі. Дорослі діти з неблагополучних сімей виросли з дефіцитом емоційного та соціального розвитку, що часто пов’язано з неправильним формуванням емоційних зв’язків у ранньому дитинстві.

Дорослі діти з неблагополучних сімей - це люди, які виросли в сім'ях з серйозними проблемами і труднощами у життєдіяльності. Це може включати різні типи дисфункцій, такі як домашнє насильство, зловживання хімічними речовинами, відсутність емоційної підтримки, психічне захворювання батьків, невідповідні межі або невідповідна динаміка влади. Дисфункції виникають і при ранній прив’язаності до батьків.

Теорія прихильності

Теорія прихильності Джона Болбі є однією з найвпливовіших теорій у галузі психології розвитку. Болбі постулював, що прихильність є фундаментальним людським інстинктом, який справляє глибокий вплив на емоційний і соціальний розвиток протягом усього нашого життя.

Згідно Болбі, прив’язаність – це процес емоційного зв’язку між дитиною та опікуном, який забезпечує дитині відчуття безпеки та турботи. Ця теорія підкреслює, що тісні та тривалі емоційні зв’язки необхідні не лише для психічного та емоційного розвитку. Вони також мають вирішальне значення для виживання та адаптації дитини до навколишнього середовища.

Ключові елементи теорії прихильності

Болбі виділив кілька ключових елементів теорії прихильності .

  • Переживання страху та пошук безпеки. Відповідно до Болубі, дитина має природну тенденцію шукати допомоги та захисту у вихователя у разі небезпеки. Переживання страху та пошук безпеки є основним рушієм прихильності.
  • Прихильність як тривалий процес - Болубі вважав, що прихильність розвивається поступово і зберігається протягом тривалого періоду часу. Ранній досвід прихильності впливає на подальші міжособистісні стосунки та впливає на розвиток особистості.
  • Моделі прихильності. Болубі описав три основні моделі прихильності: безпечну, уникаючу та тривожно-амбівалентну. Діти, які відчувають надійну прихильність, довіряють своїм вихователям і почуваються в безпеці та впевнені в собі. Діти з уникаючою прихильністю уникають інтимних стосунків і часто мають труднощі з встановленням близьких стосунків. Діти, які відчувають тривожну прив'язаність до батьків, часто стикаються з нестабільністю в реакції та емоціях батьків. З дитинства їх супроводжує страх, який може загострюватися.
  • Наслідки відсутності прихильності - Болвбі вважав, що відсутність стабільної прихильності може призвести до негативних наслідків для психічного здоров'я. Люди, які зазнали порушеної прихильності в ранньому дитинстві, можуть мати труднощі з побудовою здорових стосунків і проявляти тривогу, депресію та інші емоційні розлади.

Раннє прикріплення та синдром DDD

Відповідно до теорії Болубі, сильна і надійна прихильність дитини до опікунів необхідна не тільки для її виживання та задоволення основних фізіологічних потреб, але й впливає на здоровий психічний розвиток. Дорослі, які в дитинстві відчували стійку прив’язаність, відчували себе в безпеці, що дозволяло їм досліджувати світ, набувати соціальних і емоційних навичок і розвивати здорові зв’язки з іншими людьми. При синдромі DDD раннє прикріплення може бути порушеним або недостатнім. Діти з неблагополучних сімей могли відчувати труднощі у встановленні тісних емоційних зв'язків зі своїми вихователями, що призвело до різних наслідків у психологічному розвитку.

Прихильність і емоційний розвиток

Відповідно до теорії Болбі, стійка прихильність забезпечує дитині відчуття безпеки та впевненості, що дозволяє їй досліджувати навколишній світ і здобувати нові навички. Однак у випадку DDD відсутність такої надійної прихильності може призвести до обмеженого емоційного розвитку. Люди з синдромом DDD можуть відчувати труднощі з ідентифікацією та вираженням власних емоцій, а також з розпізнаванням емоцій інших людей. Через стійку нестабільність і непередбачуваність поведінки батьків дітям важко вибудувати довірчі відносини. Коли батьки дитини емоційно відсутні, дитина росте з почуттям тривоги. Йому нема до кого звернутися зі своїми проблемами, він не може розраховувати на підтримку. Іноді буває, що в деяких неблагополучних сім'ях діти не мають найнеобхіднішого для життя. Наприклад, вони живуть у дуже важких побутових умовах. Відсутність підтримки та забезпечення потреб впливає на самооцінку та має величезний вплив на доросле життя.

Прихильність і труднощі в побудові відносин

Прихильність, згідно з теорією Болубі, також впливає на здатність встановлювати та підтримувати близькі стосунки з іншими людьми. Люди з синдромом DDD часто борються з труднощами встановлення глибоких емоційних зв’язків. Це може призвести до соціальної ізоляції та почуття самотності. Такі люди можуть мати дуже низьку довіру до інших людей. Вони можуть боятися бути пораненими, тому що вже зазнали стільки страждань. Спостерігаючи нестабільність своїх батьків, вони можуть не знати іншого способу побудувати стосунки. Відкритися іншим людям часто може бути тривалим процесом. Це не змінює того факту, що така людина може дуже сильно бажати близькості з іншими.

Ризик психічних розладів

Порушення прихильності в ранньому дитинстві, пов'язане з синдромом DDD, може призвести до підвищеного ризику розвитку різних психічних розладів у подальшому житті. Дорослі діти з неблагополучних сімей часто переживають травми, насильство або інші стресові події в дитинстві. Такі травматичні переживання можуть збільшити ризик розвитку таких розладів, як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, тривога та обсесивно-компульсивний розлад. Відсутність адекватної емоційної підтримки та догляду в сім'ї може сприяти труднощам впоратися з емоціями та стресовими ситуаціями. Це може призвести до підвищеного ризику розладів настрою, таких як депресія та тривожні розлади.

Діти, які стали жертвами фізичного, емоційного чи сексуального насильства в родині, можуть мати більший ризик розвитку психічних розладів. Неблагополучні сім’ї часто характеризуються проблемами, пов’язаними із залежністю від хімічних речовин, таких як алкоголь або наркотики. Дорослі діти в таких сім’ях можуть мати підвищений ризик розвитку залежності від цих речовин або розвитку інших розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин. Нездорові моделі поведінки, відсутність належних кордонів і неадекватні стосунки в неблагополучній сім’ї можуть сприяти розвитку розладів особистості у дорослих дітей, найчастіше нарцисичних і прикордонних розладів.

Втручання на основі теорії прихильності

Розуміння теорії прихильності може бути ключовим у розробці ефективних терапевтичних втручань для людей з DDD. Терапія на основі прихильності може бути зосереджена на створенні безпечних терапевтичних стосунків. Мета полягає в тому, щоб відновити здорову прихильність і підвищити відчуття безпеки в осіб із синдромом DDD.

Як допомогти?

Допомога дорослим дітям із неблагополучних сімей створити здорові стосунки, засновані на надійній прихильності, може бути тривалим процесом. На щастя, є багато стратегій, які можуть бути корисними.

  • Індивідуальна терапія – подумайте про пошук індивідуальної терапії. Під час неї ви зможете працювати з терапевтом над розумінням та опрацюванням важкого досвіду з минулого. Терапевт може допомогти вам визначити моделі поведінки та переконань, які є результатом дисфункції сім’ї. Це може підтримати вас у побудові здорової прихильності та стосунків.
  • Сімейна терапія – якщо можливо, подумайте про участь у сімейній терапії. Члени сім’ї можуть працювати над спілкуванням, зміцненням довіри та відновленням стосунків. Сімейна терапія може допомогти вам краще зрозуміти один одного, виробити здорові межі та виробити нові моделі стосунків.
  • Освіта прихильності – дізнайтеся про теорію прихильності та її важливість для здорових стосунків. Розуміння того, як моделі прихильності розвивалися у вашому житті, може допомогти вам визначити сфери, над якими потрібно працювати. Це може допомогти розвинути здорові навички прихильності.
  • Практикуйте самосвідомість – усвідомлюйте власні емоції, потреби та межі. Навчіться розпізнавати та виражати свої емоції здоровим способом. Практика самосвідомості дозволить вам будувати справжні стосунки, засновані на чесності та повазі.
  • Пошук соціальної підтримки – шукайте підтримки у здорових соціальних стосунків, таких як близькі друзі, партнери по життю, групи підтримки або громадські організації. Пошук людей, які підтримують і приймають вас, може допомогти вам побудувати здорові прихильності та стосунки.
  • Практика самообслуговування – подбайте про своє фізичне, емоційне та психічне благополуччя. Практикуйте самообслуговування, тобто регулярно доглядайте за собою. Це може включати здорове харчування, фізичну активність, час для відпочинку або хобі, яке вам подобається.
  • Терпіння та розуміння – пам’ятайте, що процес створення здорових стосунків, заснованих на надійній прихильності, може бути складним і трудомістким. Будьте терплячі як до себе, так і до інших людей. Дайте собі час і простір для розвитку та вивчення нових моделей стосунків.

СХОЖІ МАТЕРІАЛИ

НОВІ СТАТТІ ЦЬОГО РОЗДІЛУ

Психологія

Кризи розвитку

Кризи розвитку є природними етапами нашого розвитку протягом усього життя. Вони можуть з'являтися в різний час, пов'язаний з проходженням наступних життєвих фаз. Ці кризи зазвичай тимчасові та вимагають від нас адаптації до нових викликів. Вони дозволяють розвиватися в багатьох аспектах життя. Приклади криз розвитку включають кризу середнього віку, початок дорослого життя, пізній вік або вихід на пенсію. Криза середнього віку часто включає питання про сенс і мету життя. Криза початку дорослого життя пов'язана з труднощами у виборі кар'єри або шляху в стосунках. Однак криза виходу на пенсію з необхідністю пошуку нового сенсу життя після завершення професійної кар'єри. У важкі часи важливо мати підтримку з боку родини, друзів і спеціалістів із психічного здоров’я. Подолання криз розвитку може принести багато переваг, наприклад підвищення самосприйняття, задоволеності життям і кращого функціонування в суспільстві.

Психологія

Міфоманія – патологічна брехня

Брехня виникає, коли хтось навмисно намагається ввести когось в оману. Це служить для створення хибного переконання. Це може стосуватися багатьох ситуацій у нашому житті. Брехня є порушенням принципів етики та моралі та основних соціальних норм, оскільки вона може призвести до серйозних наслідків для інших людей або соціальних груп. Брехня може використовуватися для маніпулювання людьми, отримання вигоди, уникнення покарання чи відповідальності за скоєні дії або просто задоволення потреби маніпулювати та контролювати інших. Брехня є неетичною та руйнує довіру між людьми, що ускладнює належне функціонування стосунків. Іноді буває так, що хтось, сам того не усвідомлюючи, вчиняє патологічну брехню. Це ознака розладу під назвою міфоманія.

Топ статті