Ми часто чуємо твердження, що слова мають силу. Слова можуть передавати зміст, який містить повагу, любов, розуміння, співчуття та прийняття. На жаль, іноді ми говоримо слова, сповнені образи, шантажу, огиди і навіть ненависті. Намір, з яким ми вимовляємо слова, також важливий, а не лише зміст. Деякі слова можуть навіть діяти як злі заклинання. Особливо ми чутливі до злих чар у дитинстві. До 12 років ми ще не здатні мислити повністю абстрактно, сприймаємо те, що переживаємо, абсолютно серйозно. Це період, коли наша самооцінка найсильніше формується, тому ми дуже сприйнятливі до образ і думок інших людей. Ми найбільш чутливі до речень, які вимовляє наше найближче оточення, найчастіше члени родини. Це не змінює того факту, що слова також впливають на нас у дорослому віці. Наслідки такого спілкування можуть вплинути на наше самопочуття і навіть психічне здоров'я. Які слова ми найчастіше чуємо в дитинстві?
Розлади настрою також відомі як афективні розлади. Вони характеризуються постійними змінами настрою, раптовими змінами емоцій і змінами способу сприйняття світу. Кожен з нас відчуває зміни настрою. Навіть протягом одного дня, залежно від ситуації, ми здатні відчувати різні, різноманітні емоції. Але якщо зміни настрою постійні, дуже раптові, незрозумілі для нас, неадекватні ситуації і ускладнюють повсякденне життя, варто придивитися до цього уважніше. З розладом настрою кожен день може бути буквально емоційною гіркою. Зміна настрою руйнує хід нашого дня. Вони суттєво впливають на якість життя та можуть призвести до серйозних наслідків для здоров’я. Рання діагностика та ефективне лікування є ключовими для полегшення симптомів і покращення функціонування людей, уражених цими розладами.
Сальвадор Мінучін вважається засновником структурної сімейної терапії. Терапевт працював з правопорушною молоддю і заснував клініку, яка через десять років вважалася найпрестижнішою дитячою клінікою у Філадельфії. За словами Мінучіна, саме сім'я здатна вирішити проблеми, а завдання терапевта полягає в тому, щоб змінити структуру сім'ї. Терапевт направляє членів сім'ї, як вони можуть самостійно впоратися з проблемами. Сім'ї переживають різні кризи та складні ситуації, тому інколи поради системного терапевта можуть знадобитися для покращення якості життя всієї родини.
Психотерапія є широко використовуваним методом лікування психічних розладів. Вона поділяється на різні напрямки, найпоширенішими з яких є психодинамічна, когнітивно-поведінкова, системна та гуманістична терапія. Кожна течія має спільні моменти, але відрізняється методами, які використовуються під час терапії. Помітні відмінності і в теоретичних припущеннях щодо причин розладів психічного здоров'я. Хороша психотерапія, незалежно від того, на яких припущеннях і методах вона наголошує, повинна призвести до однакових змін у функціонуванні людини, яка звертається до психотерапевта.
Творцем мультимодальної терапії є Арнольд Лазарус. Підхід цієї терапії в даний час найбільш схожий на когнітивно-поведінкову терапію. Він фокусується на тому, яку техніку використовувати для конкретної проблеми та пацієнта. Основне питання, яке ставить Лазар: "Як краще допомогти?" Основна мета терапії – зменшити страждання та стимулювати особистісний розвиток. Мультимодальна терапія складається з трьох етапів. Це: діагностика, складання оптимального терапевтичного плану та виконання запланованих терапевтичних заходів. Мультимодальний терапевт намагається зрозуміти проблеми пацієнтів цілісно, крізь призму семи модальностей, заснованих Лазарусом.
Когнітивна ригідність — це явище, яке широко вивчається в галузі когнітивної психології. Це стосується схильності людини наполегливо дотримуватися певних моделей мислення та труднощів у адаптації до мінливих ситуацій. Прикладом поведінки, яка вказує на когнітивну ригідність, може бути ситуація, в якій людина дотримується своїх переконань або поглядів, незважаючи на наявність переконливих доказів або аргументів проти них. Наприклад, уявіть дискусію про зміну клімату. Когнітивно ригідна людина може стверджувати, що зміна клімату — це лише природний цикл і не має зв’язку з діяльністю людини. Незважаючи на те, що їй були представлені наукові дослідження, звіти та консенсус серед експертів у галузі кліматології, ця людина все ще наполягає на своїх переконаннях.
Сучасний світ — це місце, де все більше людей борються з депресією — психічним станом, який призводить до глибокої депресії, втрати життєвих інтересів і браку енергії. Депресія має багато облич, і її наслідки впливають не лише на людей, а й на їх найближче оточення. Це серйозний розлад, який вимагає розуміння та професійного втручання. За останні роки психологія досягла значного прогресу в діагностиці та лікуванні депресії, пропонуючи різноманітні методи та стратегії, які допомагають людям, які борються з цим станом, відновити своє психічне здоров’я та відновити радість життя.
Психологічні основи емпіричної сімейної терапії базуються на баченні людини як вільної істоти, що відчуває світ індивідуально та неповторно. Людина здатна контактувати з іншими, передаючи почуття. Терапія, заснована на досвіді, має справу з тим, як неблагополучні сім'ї можуть блокувати їх розвиток. Провідним представником експериментальної терапії є Карл Вітакер. Він прихильник послаблення жорстких сімейних шаблонів. Через ці моделі всім членам сім’ї важко бути чутливими особистостями. Основна мета експериментальної сімейної терапії полягає в тому, щоб підвищити обізнаність сім’ї, розвинути здатність до емпатії та спілкування, а також створити більш здорові моделі взаємодії. Терапевт підтримує членів сім'ї у створенні нових способів подолання труднощів і вирішення конфліктів.
Незалежно від віку чи статі, ми всі хочемо чути слова визнання та похвали. Виявляючи повагу та вдячність іншим, ми можемо не лише покращити їхній настрій, але й зміцнити зв’язки між нами. Психологічні дослідження чітко показують, що отримання компліментів позитивно впливає на наше психічне здоров’я. Компліменти зміцнюють нашу самооцінку, почуття власної гідності та впевненість у собі. Коли ми отримуємо похвалу, виділяються гормони щастя, які покращують наше самопочуття. Почувши підлесливі слова про себе, ми почуватимемося краще й станемо задоволенішими собою.
Синдром DDD (Disrupted Developmental Disorder) — це складний психологічний розлад, який вражає багатьох людей у всьому світі. Дорослі діти з неблагополучних сімей виросли з дефіцитом емоційного та соціального розвитку, що часто пов’язано з неправильним формуванням емоційних зв’язків у ранньому дитинстві.