Брехня виникає, коли хтось навмисно намагається ввести когось в оману. Це служить для створення хибного переконання. Це може стосуватися багатьох ситуацій у нашому житті. Брехня є порушенням принципів етики та моралі та основних соціальних норм, оскільки вона може призвести до серйозних наслідків для інших людей або соціальних груп. Брехня може використовуватися для маніпулювання людьми, отримання вигоди, уникнення покарання чи відповідальності за скоєні дії або просто задоволення потреби маніпулювати та контролювати інших. Брехня є неетичною та руйнує довіру між людьми, що ускладнює належне функціонування стосунків. Іноді буває так, що хтось, сам того не усвідомлюючи, вчиняє патологічну брехню. Це ознака розладу під назвою міфоманія.
Повсякденні соціальні ситуації породжують у нас різні поведінки та ставлення. Одним із таких ставлень є асертивність. Це наша здатність відмовлятися та висловлювати власні думки та потреби. Асертивні люди вміють спілкуватися з іншими відкритим і чесним способом. Вони можуть ідентифікувати свої почуття та вільно виражати їх.
Сімейна терапія є гетерогенним терапевтичним напрямом. Вона займає особливе місце на відміну від традиційних галузей, таких як психоаналіз, когнітивно-поведінковий підхід і досвідчений підхід. Сімейна терапія замість того, щоб зосереджуватися на окремій людині, зосереджується на всій сімейній системі. У розумінні психотерапії ми розглядаємо сім'ю як взаємодіючу систему. Системний підхід до терапії пропонує методи, за допомогою яких можна змінити всю сімейну систему. Що таке психоаналітична сімейна терапія?
Когнітивно-поведінкова терапія фокусується на труднощах, які виникають на рівні нашої поведінки та переконань. Люди реагують на те, що відбувається в соціальних групах, до яких вони належать. Терапія фокусується на тому, як людина інтерпретує подразники, що надходять від суспільства. Когнітивно-поведінкова терапія приділяє увагу обміну стимулами та реакціями у стосунках. У когнітивно-поведінковій сімейній терапії методики були розроблені насамперед для роботи з шлюбом і у стосунках між батьками та дітьми. Якщо вся сім'я бере участь у терапії, обмін винагородами та покараннями, що надаються парі, аналізується та змінюється. Ця терапія орієнтована насамперед на партнерські стосунки.
Помста - це форма агресії, яка виникає у відповідь на заподіяну шкоду. Це відчуття, яке виникає, коли хочеться звести рахунки за заподіяну шкоду. Людина, яка мстить, хоче усунути болючу, незручну емоцію. Помста може бути сильною і тривалою. Ображена людина може довго і детально планувати, як вона хоче помститися. Крім того, весь процес характеризується дуже сильними, негативними емоціями. Це можна розглядати як покарання за завдану шкоду і перенесені страждання. Помста зазвичай асоціюється з агресією, гнівом і ненавистю. Тим не менш, воно містить передусім страждання. Бажання помститися часто виникає через бажання відновити рівновагу, відчути задоволення або відновити відчуття контролю.
Тема депресії надзвичайно складна. Вважається одним з найпоширеніших захворювань у світі. Кілька відсотків дорослих хворіють на неї протягом життя. Також все частіше можна почути про депресію у дітей та підлітків. Існує багато типів депресії, які мають щось спільне, але деякі симптоми істотно відрізняються. Депресія найчастіше пов'язана з відчуттям безнадії та порожнечі. Це може супроводжуватися сильним почуттям смутку або відчаю. Люди, які страждають на депресію, можуть відійти від соціального життя та мати порушене почуття власної ідентичності. Вона може бути рецидивуючою або хронічною. Люди, які страждають на депресію, дуже часто згадують про втрату почуття радості та насолоди. Це дуже складний розлад, який може мати багато причин. Яке розуміння депресії як хвороби в різних течіях?
Ми часто чуємо твердження, що слова мають силу. Слова можуть передавати зміст, який містить повагу, любов, розуміння, співчуття та прийняття. На жаль, іноді ми говоримо слова, сповнені образи, шантажу, огиди і навіть ненависті. Намір, з яким ми вимовляємо слова, також важливий, а не лише зміст. Деякі слова можуть навіть діяти як злі заклинання. Особливо ми чутливі до злих чар у дитинстві. До 12 років ми ще не здатні мислити повністю абстрактно, сприймаємо те, що переживаємо, абсолютно серйозно. Це період, коли наша самооцінка найсильніше формується, тому ми дуже сприйнятливі до образ і думок інших людей. Ми найбільш чутливі до речень, які вимовляє наше найближче оточення, найчастіше члени родини. Це не змінює того факту, що слова також впливають на нас у дорослому віці. Наслідки такого спілкування можуть вплинути на наше самопочуття і навіть психічне здоров'я. Які слова ми найчастіше чуємо в дитинстві?
Розлади настрою також відомі як афективні розлади. Вони характеризуються постійними змінами настрою, раптовими змінами емоцій і змінами способу сприйняття світу. Кожен з нас відчуває зміни настрою. Навіть протягом одного дня, залежно від ситуації, ми здатні відчувати різні, різноманітні емоції. Але якщо зміни настрою постійні, дуже раптові, незрозумілі для нас, неадекватні ситуації і ускладнюють повсякденне життя, варто придивитися до цього уважніше. З розладом настрою кожен день може бути буквально емоційною гіркою. Зміна настрою руйнує хід нашого дня. Вони суттєво впливають на якість життя та можуть призвести до серйозних наслідків для здоров’я. Рання діагностика та ефективне лікування є ключовими для полегшення симптомів і покращення функціонування людей, уражених цими розладами.
Сальвадор Мінучін вважається засновником структурної сімейної терапії. Терапевт працював з правопорушною молоддю і заснував клініку, яка через десять років вважалася найпрестижнішою дитячою клінікою у Філадельфії. За словами Мінучіна, саме сім'я здатна вирішити проблеми, а завдання терапевта полягає в тому, щоб змінити структуру сім'ї. Терапевт направляє членів сім'ї, як вони можуть самостійно впоратися з проблемами. Сім'ї переживають різні кризи та складні ситуації, тому інколи поради системного терапевта можуть знадобитися для покращення якості життя всієї родини.
Психотерапія є широко використовуваним методом лікування психічних розладів. Вона поділяється на різні напрямки, найпоширенішими з яких є психодинамічна, когнітивно-поведінкова, системна та гуманістична терапія. Кожна течія має спільні моменти, але відрізняється методами, які використовуються під час терапії. Помітні відмінності і в теоретичних припущеннях щодо причин розладів психічного здоров'я. Хороша психотерапія, незалежно від того, на яких припущеннях і методах вона наголошує, повинна призвести до однакових змін у функціонуванні людини, яка звертається до психотерапевта.