Розпізнати стрес не так легко, як здається, адже він уміє майстерно ховатися. Саме тому багато хто з нас живе в цьому стані не те що місяцями, а навіть роками — і ні про що не підозрює. Пояснюємо, як розглянути свого «невидимого ворога», щоб вчасно забити на сполох і повернути спокій.
Сон досі залишається таємничим явищем для науки. Вчені остаточно не знають, що відбувається у мозку людини, коли він спить, як виникають сни і яке мають значення у житті. Але останні роки вдалося відкрити кілька цікавих фактів, про які ми вирішили розповісти в цій статті.
Деякі люди вважають, що треба не боятися виплескувати свої емоції: кричати, злитися, ображатися, сердитися, доносити думки в агресивній формі, щоб оточуючі бачили невдоволення та почали поважати їхню думку. Однак така поведінка в більшості випадків викликає агресію у відповідь людини, а також спотворює дійсність, заважає вибудовувати відносини і йти до успіху. Тому важливо вміти контролювати свої емоції, щоб досягати поставленої мети.
Ми живемо у суспільстві, постійно спілкуємося з людьми на роботі, у магазині, вдома. Саме тому нам потрібне місце, де ми можемо іноді побути наодинці з собою, заспокоїтися і привести думки в порядок. Таким простором є зона комфорту, в якій відбувається набуття балансу, гармонії та поповнення сил. Напевно, ви відчували дискомфорт, перебуваючи в натовпі людей, або відчували напругу, коли незнайома людина надто близько підходила до вас, — це приклади порушення особистого простору. У цій статті ми розберемо види меж особистого простору та засоби захисту від вторгнення в зону комфорту.
Окремою ознакою психологічно стійкої та зрілої людини вважається правильна реакція на невдачі, які, чого гріха таїти, у кожного з нас трапляються. Як винести з них максимум користі та жити далі без депресії та фрустрації? Про це розповімо. Коли одна за одною руйнуються всі мрії і обманюють очікування, незважаючи на те, що ми начебто прикладали до їх здійснення всі мислимі зусилля (ну або просто пристрасно хотіли, щоб вони справдилися), то ми нерідко впадаємо у відчай. У когось цей стан проходить швидко, а у когось триває роками, переростаючи в невроз і часом навіть призводячи до особистісних метаморфоз.
Чи є у вас якась таємна пристрасть? Може, вам соромно зізнатися друзям у любові до піци з ананасами чи комедіями Адама Сендлера? На жаль, не всі наші захоплення сприймають з розумінням, а за деякі навіть можуть висміяти! Такі аутсайдери є і в літературі – любовні романи. Вони асоціюються з дешевими книжками із поштових кіосків із соромними обкладинками. Хіба варто взагалі таке читати? Відповідь: звісно, варто. Сьогодні ми відкинемо незручність та забобони, щоб пройти через усі стадії прийняття любовних романів та розібратися, чому їх не соромно читати.
Ми всі періодично відчуваємо злість та роздратування. Наприклад, керівник зробив суворе зауваження, друг відмовився допомагати у скрутну хвилину, клієнт нахамив по телефону. У стресових ситуаціях емоції нас начебто паралізують і ми втрачаємо контроль над собою. Такий стан може стати на заваді адекватно відреагувати на критику або прийняти правильне рішення. Ми зібрали 6 простих способів, які допоможуть зняти напругу та заспокоїтись.
Згадуючи події зі свого минулого, ми часто повторюємо фразу: «Раніше було краще». І морозиво було смачніше, і люди добріші. Дивно, але навіть якщо колишні часи не тішили благополуччям, думки про них затягують нас немов вир. Коли ностальгія корисна, а коли може зашкодити, розповідає психолог.