Тема депресії надзвичайно складна. Вважається одним з найпоширеніших захворювань у світі. Кілька відсотків дорослих хворіють на неї протягом життя. Також все частіше можна почути про депресію у дітей та підлітків. Існує багато типів депресії, які мають щось спільне, але деякі симптоми істотно відрізняються. Депресія найчастіше пов'язана з відчуттям безнадії та порожнечі. Це може супроводжуватися сильним почуттям смутку або відчаю. Люди, які страждають на депресію, можуть відійти від соціального життя та мати порушене почуття власної ідентичності. Вона може бути рецидивуючою або хронічною. Люди, які страждають на депресію, дуже часто згадують про втрату почуття радості та насолоди. Це дуже складний розлад, який може мати багато причин. Яке розуміння депресії як хвороби в різних течіях?
Ми часто чуємо твердження, що слова мають силу. Слова можуть передавати зміст, який містить повагу, любов, розуміння, співчуття та прийняття. На жаль, іноді ми говоримо слова, сповнені образи, шантажу, огиди і навіть ненависті. Намір, з яким ми вимовляємо слова, також важливий, а не лише зміст. Деякі слова можуть навіть діяти як злі заклинання. Особливо ми чутливі до злих чар у дитинстві. До 12 років ми ще не здатні мислити повністю абстрактно, сприймаємо те, що переживаємо, абсолютно серйозно. Це період, коли наша самооцінка найсильніше формується, тому ми дуже сприйнятливі до образ і думок інших людей. Ми найбільш чутливі до речень, які вимовляє наше найближче оточення, найчастіше члени родини. Це не змінює того факту, що слова також впливають на нас у дорослому віці. Наслідки такого спілкування можуть вплинути на наше самопочуття і навіть психічне здоров'я. Які слова ми найчастіше чуємо в дитинстві?
Розлади настрою також відомі як афективні розлади. Вони характеризуються постійними змінами настрою, раптовими змінами емоцій і змінами способу сприйняття світу. Кожен з нас відчуває зміни настрою. Навіть протягом одного дня, залежно від ситуації, ми здатні відчувати різні, різноманітні емоції. Але якщо зміни настрою постійні, дуже раптові, незрозумілі для нас, неадекватні ситуації і ускладнюють повсякденне життя, варто придивитися до цього уважніше. З розладом настрою кожен день може бути буквально емоційною гіркою. Зміна настрою руйнує хід нашого дня. Вони суттєво впливають на якість життя та можуть призвести до серйозних наслідків для здоров’я. Рання діагностика та ефективне лікування є ключовими для полегшення симптомів і покращення функціонування людей, уражених цими розладами.
Сучасний світ — це місце, де все більше людей борються з депресією — психічним станом, який призводить до глибокої депресії, втрати життєвих інтересів і браку енергії. Депресія має багато облич, і її наслідки впливають не лише на людей, а й на їх найближче оточення. Це серйозний розлад, який вимагає розуміння та професійного втручання. За останні роки психологія досягла значного прогресу в діагностиці та лікуванні депресії, пропонуючи різноманітні методи та стратегії, які допомагають людям, які борються з цим станом, відновити своє психічне здоров’я та відновити радість життя.
Психологічні основи емпіричної сімейної терапії базуються на баченні людини як вільної істоти, що відчуває світ індивідуально та неповторно. Людина здатна контактувати з іншими, передаючи почуття. Терапія, заснована на досвіді, має справу з тим, як неблагополучні сім'ї можуть блокувати їх розвиток. Провідним представником експериментальної терапії є Карл Вітакер. Він прихильник послаблення жорстких сімейних шаблонів. Через ці моделі всім членам сім’ї важко бути чутливими особистостями. Основна мета експериментальної сімейної терапії полягає в тому, щоб підвищити обізнаність сім’ї, розвинути здатність до емпатії та спілкування, а також створити більш здорові моделі взаємодії. Терапевт підтримує членів сім'ї у створенні нових способів подолання труднощів і вирішення конфліктів.
Незалежно від віку чи статі, ми всі хочемо чути слова визнання та похвали. Виявляючи повагу та вдячність іншим, ми можемо не лише покращити їхній настрій, але й зміцнити зв’язки між нами. Психологічні дослідження чітко показують, що отримання компліментів позитивно впливає на наше психічне здоров’я. Компліменти зміцнюють нашу самооцінку, почуття власної гідності та впевненість у собі. Коли ми отримуємо похвалу, виділяються гормони щастя, які покращують наше самопочуття. Почувши підлесливі слова про себе, ми почуватимемося краще й станемо задоволенішими собою.
Синдром DDD (Disrupted Developmental Disorder) — це складний психологічний розлад, який вражає багатьох людей у всьому світі. Дорослі діти з неблагополучних сімей виросли з дефіцитом емоційного та соціального розвитку, що часто пов’язано з неправильним формуванням емоційних зв’язків у ранньому дитинстві.
Вплив кольорів на поведінку та емоції людини — захоплююча тема, яка століттями цікавила як психологів, так і художників. Від стародавніх культур до сучасних наукових досліджень люди завжди були зачаровані тим, як кольори впливають на наш настрій, психіку та спосіб мислення. Кольори оточують нас усюди - від природних ландшафтів до інтер'єрів наших будинків, від вуличного пейзажу до одягу, який ми носимо щодня. Кожен колір має свої унікальні властивості, які викликають різні емоції та поведінку. Давайте розглянемо, як кольори впливають на нас і які психологічні механізми їхнього впливу на нашу психіку. Від позитивного впливу спокійних відтінків синього до збудження червоного, давайте разом відкриємо таємниці кольорів, які нас оточують.
Настороженість і тривога є двома складними аспектами емоційного життя людини. Вони впливають на нашу поведінку, думки та реакції на різні ситуації. Хоча ці два терміни можуть здатися схожими, між ними є важливі відмінності. Настороженість — це стан, у якому ви уважні до подразників і ситуацій навколо вас. Настороженість — це природна реакція організму на можливі загрози, яка допомагає вам бути готовими діяти швидко, коли це необхідно. Наприклад, коли ви переходите жваву вулицю, ваша пильність допомагає уникнути потенційних небезпек, таких як зустрічні автомобілі. Тривога - це емоція, яка часто супроводжує страх. Це відчуття порушеного спокою або тривоги за майбутнє. Тривога може призвести до катастрофічних думок, почуття напруги та таких фізичних симптомів, як прискорене серцебиття.
Мила агресія, своєрідний і, здавалося б, суперечливий психологічний феномен, заінтригував як дослідників, так і широку громадськість. Це часто характеризується непереборним бажанням стиснути, вщипнути або навіть вкусити щось або когось милого. Мила агресія спонукала вчених дослідити глибини наших емоцій і функціонування мозку. Які психологічні механізми та потенційні еволюційні причини відчуття такого парадоксального поєднання почуттів?
