Соціально нас навчили: «плакати заборонено», «плакати недоречно», «не можна плакати». Чи правильно це?
Чому нам так важко сприймати свій чи чужий плач?
Коли діти плачуть, дорослі іноді кажуть: «перестань "нити"», «заспокойся», «іди в свою кімнату».
Це означає: я не згоден, щоб ти плакав переді мною. Я відкидаю твої сльози, твій смуток, твій плач.
Зверніть увагу, скільки неприйняття в цих твердженнях. Повідомлення тут полягає в тому, що плакати абсолютно неправильно, що це просто щось погане, соромне і небажане.
Отже, ви можете собі уявити, що може відчути людина, якщо вона заплаче під час бесіди у великій компанії знайомих або — ще гірше — у групі інших людей, під час зустрічі, семінару або іншого заходу? Це може бути ЖАХЛИВО для неї.
Є люди, яким чужі сльози є нестерпними. А є інші, для яких приймати власні сльози - приниження.
В такій ситуації треба сказати: "Плач. Нарешті здайся, позбався будь-якої напруги, особливо тієї, яку ти тримала найдовше. Викликай старі жалі та немочі, безпорадність, несправедливість, самотність. Нехай все змиє сльозами, нехай очиститься нарешті тіло і душа. Тобі не потрібно так старатися, ти повноцінний, такий, як ти є, цього достатньо".
Візьміть серветку, заспокійливо посміхніться і подумайте, що кожна ваша сльоза завжди в порядку, що будь-який інший спосіб зняття напруги буде втечею, «розведенням» внутрішнього тиску.
Психологічно плач - це спосіб впоратися з пережитими емоціями. Смуток, розчарування, безпорадність, гнів. Часто це найкращий спосіб. Краще, ніж зберігати ці емоції у своєму тілі. І краще, ніж агресивно стрибати на світ.
Добре, коли ми можемо поплакати. Добре, коли є сльози, бо зі сльозами приходить полегшення, очищення, надія.
Тож дозвольмо собі плакати.
Нехай інші теж плачуть. Не біймося сліз.
Коли хтось плаче перед вами, просто будьте поруч. Не скорочуйте свій плач, не заперечуйте його, не вирішуйте, просто будьте. Мовчіть, або тихо скажіть «все гаразд...».
Навчіться плакати в компанії близької вам людини. Нехай хтось посидить з вами, коли вам сумно. Прийміть підтримку, дозвольте запропонувати вам розраду та любов. Не плачте на самоті.
Тоді буде очищення, «плач», заспокоєння, оплакування і завжди, завжди буде краще. Бо після кожного дощу, навіть найтривалішого, буде сонечко.
Ми бажаємо вам більше сонячних днів, але також бажаємо вам визнати, що дощові дні є природною, справжньою частиною нашого життя.
Емоції здатні керувати нашими вчинками сильніше, ніж ми собі уявляємо. Навіть відсутність емоцій також впливає на поведінку та мислення. Чому так важливо навчитися розпізнавати свої емоції — від емоційного стану залежить продуктивність, мотивація, комунікації, здатність приймати грамотні рішення, можливість розширення світогляду. Якщо ви ігноруєте свої емоції, то не зможете запобігти їх руйнівним впливам.
Якщо ви часто чуєте від близьких фразу: «Ти виглядаєш стомленим, тобі настав час відпочити», почуваєтеся вранці розбитими, весь день дратівливими, а ночами у вас безсоння – саме час вжити заходів і навчитися виконувати вправи з розслаблення.
«Діти – це найголовніше!», «Поважай батьків!», «А ти думав, що люди скажуть?» Якщо нас з дитинства вчили, що жертовність — це прекрасна риса і що, приймаючи рішення, ми повинні в першу чергу враховувати інших людей, а лише потім власні потреби, ми живемо в переконанні, що тільки егоїсти чинять інакше...
Плач є основною реакцією людини на вираження емоцій і є ключовим елементом нашої здатності переживати та виражати почуття. Частий плач можна розглядати як попереджувальний знак, що вказує на глибші психологічні чи емоційні проблеми. Частий плач може бути як природним явищем, так і сигналом певних емоційних проблем або проблем зі здоров'ям. Варто пам'ятати, що плач - це не тільки реакція на смуток. Він також може з'явитися в моменти емоцій і радості, а іноді навіть розчарування або втоми.
Кризи розвитку є природними етапами нашого розвитку протягом усього життя. Вони можуть з'являтися в різний час, пов'язаний з проходженням наступних життєвих фаз. Ці кризи зазвичай тимчасові та вимагають від нас адаптації до нових викликів. Вони дозволяють розвиватися в багатьох аспектах життя. Приклади криз розвитку включають кризу середнього віку, початок дорослого життя, пізній вік або вихід на пенсію. Криза середнього віку часто включає питання про сенс і мету життя. Криза початку дорослого життя пов'язана з труднощами у виборі кар'єри або шляху в стосунках. Однак криза виходу на пенсію з необхідністю пошуку нового сенсу життя після завершення професійної кар'єри. У важкі часи важливо мати підтримку з боку родини, друзів і спеціалістів із психічного здоров’я. Подолання криз розвитку може принести багато переваг, наприклад підвищення самосприйняття, задоволеності життям і кращого функціонування в суспільстві.
Система є впорядкованим цілим. Члени сімейної системи взаємодіють один з одним. Вони взаємодіють один з одним, залишаючись у динамічній рівновазі. Відносини між членами сім'ї складають структуру системи. Сімейна система є відкритою системою, тобто такою, що обмінюється інформацією з оточенням. Сім'я - це соціальна система, члени якої підтримують стосунки один з одним. Порушення в сім'ї пов'язані з функціонуванням відносин між окремими членами сім'ї. Також важлива структура зв'язків і правила, що діють у системі. Сімейна комунікаційна терапія виявляється ефективною в роботі з розладами.
Бувають ситуації, коли хтось завдає нам болю. Це змушує нас почуватися образливо. Він не слухає нас, коли це нам потрібно. Він забуде про щось важливе для нас. Він образить наші почуття. Ми можемо зіткнутися з багатьма такими ситуаціями в нашому житті. Ми всі відрізняємося один від одного, наші потреби різні. Ми не завжди будемо задоволені перебігом ситуацій або поведінкою інших людей по відношенню до нас. Коли хтось завдає нам болю, це приносить із собою дуже неприємні відчуття. Ми можемо відчувати гнів, смуток, жаль. Щоб впоратися з цими почуттями та пробачити, потрібен час.
Приниження – одне з найболючіших почуттів, які ми можемо відчути в житті. Це значно порушує наш внутрішній баланс. У ситуації приниження ми відчуваємо багато негативних емоцій, таких як презирство або сором. Переживання сильніше, якщо ситуація приниження супроводжується свідками. Приниження передбачає порушення почуття гідності. Це ситуація, в якій людина відчуває труднощі або біль внаслідок втрати самоповаги чи поваги. Гідність – це внутрішня цінність кожної людини, яка дає їй відчуття, що вона важлива та цінна сама по собі. Приниження призводить до порушення цієї цінності, оскільки людина втрачає відчуття поваги та оцінки іншими людьми.
Брехня виникає, коли хтось навмисно намагається ввести когось в оману. Це служить для створення хибного переконання. Це може стосуватися багатьох ситуацій у нашому житті. Брехня є порушенням принципів етики та моралі та основних соціальних норм, оскільки вона може призвести до серйозних наслідків для інших людей або соціальних груп. Брехня може використовуватися для маніпулювання людьми, отримання вигоди, уникнення покарання чи відповідальності за скоєні дії або просто задоволення потреби маніпулювати та контролювати інших. Брехня є неетичною та руйнує довіру між людьми, що ускладнює належне функціонування стосунків. Іноді буває так, що хтось, сам того не усвідомлюючи, вчиняє патологічну брехню. Це ознака розладу під назвою міфоманія.
