Чи було у вас таке, що ви періодично потрапляли в конфліктні ситуації з однією людиною. І хоч би як ви намагалися вирішити суперечку – результат однаковий. А може, справа не в ситуації, а в самій людині? Частина людей за своєю натурою є конфліктними особистостями. Давайте розберемося, що це за особистості та як правильно з ними взаємодіяти.
У психології є поняття «конфліктна особистість». Це люди, які схильні ініціювати суперечки та влазити у чужі конфлікти. Важливим визначенням такої людини є ступінь конфліктності, яку можна поділити на три фактори:
Цей тип людей використовує різні стратегії у сварках та застосовує психологічний тиск. Їхня поведінка, як правило, залежить від рівня розвитку спору. Але незважаючи на використання психологічних трюків, конфліктер завжди діє за одними і тими ж схемами.
Наприклад, у конфліктах він використовує такі маневри:
Конфліктери намагаються психологічно придушувати, щоб здобути перемогу першим. Вони також прагнутимуть передбачити вчинки, емоції людини та ловити на цьому. Конфліктні особи не підуть на компроміси чи конструктивні переговори. Вони завжди прагнуть підкорити собі опонента, це їхня головна риса.
Такі люди є переважно егоїстами і хочуть визнання. Вийти зі спору переможцем — це головна мета, до якої вони йдуть напролом, ґрунтуючись на підвищеній самооцінці. А свою спірну поведінку інтерпретують як ознаку сильної особистості. У конфліктної особистості найчастіше низький рівень моральності та моральних норм.
Конфліктні особи не вміють бути добрими колегами чи партнерами. Вони схильні до суперництва, ніколи не поступляться опоненту і не зазнають чужих недоліків. У суперечках ніколи не миряться першими, їм подобається самостверджуватись за рахунок інших. Конфліктери не дотримуються нічиєї думки, частіше тримаються особняком і віддають перевагу таким ролям: протестувальник, критик, борець за справедливість. Розглянемо докладно показники типів конфліктних особистостей:
Конфліктери зациклені насамперед на вирішення своїх проблем, використовуючи конкуренцію та суперечки. Для них вирішення конфлікту може бути лише за однієї умови, якщо вони перемогли. Інші варіанти неможливі. І тут необхідно узагальнити, що цим людям важливо регулярно протистояти. Примирення вони використовують як спосіб впливу чи тактичний хід.
Якщо у суперечці виникає конфліктна особистість, його навряд чи влаштують конструктивні переговори. Як правильно вчинити у цій ситуації:
Якщо конфліктна особистість втягує нових учасників у суперечку, то всі інші, хто хотів допомогти вирішити ситуацію, будуть автоматично втягнуті в нього.
Якщо конфліктер не втихомирюється і створює нові конфліктні ситуації. Найкращий спосіб вирішення спору полягає в тому, щоб сформувати умови для зниження негативу, суперечливості у такої людини.
У повсякденному житті ми часто стикаємося з негативними висловлюваннями на нашу адресу. Більшість людей ставлять у глухий кут образи, вони не знають, як правильно реагувати на неприємні слова і при цьому зберегти своє обличчя. Давайте розглянемо ефективні стратегії, які допоможуть дати відсіч кривднику.
Важка людина має особливість характеру, що ускладнює процес конструктивного спілкування. Таку людину не можна назвати злою, вона в більшості випадків не діє свідомо вам на шкоду і не переслідує явно негативні цілі. Щоб краще розуміти, про що мова, уявіть собі інваліда, який затримує рух на жвавій ділянці тротуару. З одного боку, це дратує інших перехожих, з іншого – інвалід радий не створювати пробки, але фізична обмеженість диктує йому умови. Конфліктна людина не інвалід, але вона теж обмежена суб'єктивним поглядом на ситуацію, тобто помилково впевнена у своїй правоті. Будувати спілкування із важкою конфліктною людиною непросто, але цілком реально.
Б'юсь об заклад, що у ваших стосунках є певні теми, які, як ви знаєте, завжди викликатимуть сварку. Можливо, це гроші чи виховання. Можливо, це клопоти чи свекра. Правда в тому, що стосунки наповнені комунікаційними конфліктами. Деякі з них можна передбачити (як у випадку з «гарячою темою» вище), тоді як деякі з них можуть здатися, що вони виникають абсолютно раптово.
Кожен з нас потребує близькості та підтримки інших людей. Стосунки з іншими мають вирішальне значення для нашого благополуччя та розвитку. Однак для людей із залежним розладом особистості ця потреба може стати нездорово сильною, негативно впливаючи на їхнє щоденне функціонування. У таких випадках пошук підтримки та схвалення стає пріоритетом, часто за рахунок власної автономії та самовпевненості. Цей розлад, хоч і здається маловідомим, є справжньою проблемою, яка може значно ускладнити життя.
Кризи розвитку є природними етапами нашого розвитку протягом усього життя. Вони можуть з'являтися в різний час, пов'язаний з проходженням наступних життєвих фаз. Ці кризи зазвичай тимчасові та вимагають від нас адаптації до нових викликів. Вони дозволяють розвиватися в багатьох аспектах життя. Приклади криз розвитку включають кризу середнього віку, початок дорослого життя, пізній вік або вихід на пенсію. Криза середнього віку часто включає питання про сенс і мету життя. Криза початку дорослого життя пов'язана з труднощами у виборі кар'єри або шляху в стосунках. Однак криза виходу на пенсію з необхідністю пошуку нового сенсу життя після завершення професійної кар'єри. У важкі часи важливо мати підтримку з боку родини, друзів і спеціалістів із психічного здоров’я. Подолання криз розвитку може принести багато переваг, наприклад підвищення самосприйняття, задоволеності життям і кращого функціонування в суспільстві.
Система є впорядкованим цілим. Члени сімейної системи взаємодіють один з одним. Вони взаємодіють один з одним, залишаючись у динамічній рівновазі. Відносини між членами сім'ї складають структуру системи. Сімейна система є відкритою системою, тобто такою, що обмінюється інформацією з оточенням. Сім'я - це соціальна система, члени якої підтримують стосунки один з одним. Порушення в сім'ї пов'язані з функціонуванням відносин між окремими членами сім'ї. Також важлива структура зв'язків і правила, що діють у системі. Сімейна комунікаційна терапія виявляється ефективною в роботі з розладами.
Бувають ситуації, коли хтось завдає нам болю. Це змушує нас почуватися образливо. Він не слухає нас, коли це нам потрібно. Він забуде про щось важливе для нас. Він образить наші почуття. Ми можемо зіткнутися з багатьма такими ситуаціями в нашому житті. Ми всі відрізняємося один від одного, наші потреби різні. Ми не завжди будемо задоволені перебігом ситуацій або поведінкою інших людей по відношенню до нас. Коли хтось завдає нам болю, це приносить із собою дуже неприємні відчуття. Ми можемо відчувати гнів, смуток, жаль. Щоб впоратися з цими почуттями та пробачити, потрібен час.
Приниження – одне з найболючіших почуттів, які ми можемо відчути в житті. Це значно порушує наш внутрішній баланс. У ситуації приниження ми відчуваємо багато негативних емоцій, таких як презирство або сором. Переживання сильніше, якщо ситуація приниження супроводжується свідками. Приниження передбачає порушення почуття гідності. Це ситуація, в якій людина відчуває труднощі або біль внаслідок втрати самоповаги чи поваги. Гідність – це внутрішня цінність кожної людини, яка дає їй відчуття, що вона важлива та цінна сама по собі. Приниження призводить до порушення цієї цінності, оскільки людина втрачає відчуття поваги та оцінки іншими людьми.
Брехня виникає, коли хтось навмисно намагається ввести когось в оману. Це служить для створення хибного переконання. Це може стосуватися багатьох ситуацій у нашому житті. Брехня є порушенням принципів етики та моралі та основних соціальних норм, оскільки вона може призвести до серйозних наслідків для інших людей або соціальних груп. Брехня може використовуватися для маніпулювання людьми, отримання вигоди, уникнення покарання чи відповідальності за скоєні дії або просто задоволення потреби маніпулювати та контролювати інших. Брехня є неетичною та руйнує довіру між людьми, що ускладнює належне функціонування стосунків. Іноді буває так, що хтось, сам того не усвідомлюючи, вчиняє патологічну брехню. Це ознака розладу під назвою міфоманія.
