Гнів не виникає на порожньому місці, він є вторинним почуттям, яке з'являється в результаті сказаного кимось образливого слова, хтось запізнився до вас на зустріч або спробував вас образити. Насамперед важливо визначити причину гніву, щоб швидше впоратися зі злістю.
Коли вас хтось критикує чи ображає, то всередині прокидається дитина. У вас виникає бажання обізвати кривдника, накричати і зачепити його поганим словом. Така тактика навряд чи спрацює. Якщо ви розлютиться, то розмова переросте в конфлікт і ви не зможете довести свою правоту. У такій ситуації необхідно зрозуміти, що гнів викликаний почуттям смутку чи страху. Наприклад, вас засмутили слова, що ви некомпетентний співробітник. Або ви злякалися, що думка колеги про те, що ви лінивий, дійсно є правдою. Визначте, що стоїть за вашою агресивністю, і зробіть вибір на користь того, як краще повестися в цій ситуації.
Іноді нам необхідно побути віч-на-віч із самим собою, щоб відпочити, відновити внутрішній баланс і привести думки до ладу. Коли нас починають смикати в цей час, відволікати розпитуваннями або пропонувати допомогу, ми починаємо сильно дратуватися і обурюватися. У цей момент потрібно зрозуміти, що людина вас не хотіла образити, ви напружені через свою втому. Найкраще буде спокійно відповісти, що вам необхідно трохи подумати або залишитися наодинці.
Всі люди різні, думка людини може сильно відрізнятися від іншого, незважаючи на те, що ми живемо і працюємо в одному місці. Наприклад, ви вирішили змінити свій спосіб життя і стати вегетаріанцем, але колега постійно жартує з вас, прикро підколює і всіляко провокує вас. Ви можете спробувати пояснити ваше рішення чи спокійно та впевнено відповісти кривднику, що це не його справа.
Коли людина спізнюється на важливу зустріч чи захід, це може спричинити бурю емоцій. Гнів може бути пов'язаний з тим, що вам завадили досягти бажаної мети, або хтось порушує ваші межі. У цей момент важливо усвідомити, що агресивність виникла від невиконаного бажання, яке вам потрібно усвідомити і сформулювати всередині себе. Після цього потрібно коректно пояснити людині, що, наприклад, від цієї зустрічі залежав результат подальшої роботи.
У повсякденному житті ми часто стикаємося з негативними висловлюваннями на нашу адресу. Більшість людей ставлять у глухий кут образи, вони не знають, як правильно реагувати на неприємні слова і при цьому зберегти своє обличчя. Давайте розглянемо ефективні стратегії, які допоможуть дати відсіч кривднику.
Емоції здатні керувати нашими вчинками сильніше, ніж ми собі уявляємо. Навіть відсутність емоцій також впливає на поведінку та мислення. Чому так важливо навчитися розпізнавати свої емоції — від емоційного стану залежить продуктивність, мотивація, комунікації, здатність приймати грамотні рішення, можливість розширення світогляду. Якщо ви ігноруєте свої емоції, то не зможете запобігти їх руйнівним впливам.
Більшість людей займаються самобичуванням: шкодують про помилки, здійснені в минулому, лають себе за слабкості, звинувачують у невдачах. Багато хто вважає себе мало красивими, стрункими або розумними, тим самим руйнуючи себе виснажливими дієтами, тренуваннями, стають ворогами самі собі. Це ознаки аутоагресивної поведінки. Давайте розберемо причини прояву агресії та способи її профілактики.
Важка людина має особливість характеру, що ускладнює процес конструктивного спілкування. Таку людину не можна назвати злою, вона в більшості випадків не діє свідомо вам на шкоду і не переслідує явно негативні цілі. Щоб краще розуміти, про що мова, уявіть собі інваліда, який затримує рух на жвавій ділянці тротуару. З одного боку, це дратує інших перехожих, з іншого – інвалід радий не створювати пробки, але фізична обмеженість диктує йому умови. Конфліктна людина не інвалід, але вона теж обмежена суб'єктивним поглядом на ситуацію, тобто помилково впевнена у своїй правоті. Будувати спілкування із важкою конфліктною людиною непросто, але цілком реально.
«Жінка в сучасності» — тема, яка в нашій країні регулярно викликає гострі суспільні дискусії, а нерідко і протести. Бо коли йдеться про роль жінки в суспільному та сімейному житті, стикаються дві реальності: стереотипи між поколіннями, патріархальні «правди» та сучасний, свідомий голос самих жінок.
А ще варто поговорити про те, наскільки виховання впливає на прояв емоцій (не гнівайся), на реакцію, коли хтось від нас чогось очікує (давай, посміхнись!), на порушення кордонів (ти виглядаєш так потворно, коли ведеш себе так).
Сінрін-йоку, також відоме як лісове купання, є японською практикою занурення в атмосферу лісу. Ця практика спонукає нас задіяти всі наші органи чуття, спокійно та тихо вбираючи атмосферу лісу. За останні кілька десятиліть синрін-йоку привернув увагу психологів і дослідників у всьому світі через потенційну користь для психічного здоров’я. Слово «сінрін» в перекладі з японської означає «ліс», а «йоку» означає «лазня». Хоча цей термін містить слово «купання», мова не йде про буквальне купання у фізичному сенсі, а скоріше про занурення в атмосферу лісу, використовуючи всі органи чуття, щоб повною мірою відчути ліс та його красу.
Почуття волі є фундаментальним аспектом людської психології. Це суб'єктивний досвід контролю над власними діями. Протягом дня та кількості завдань, які ми виконуємо, ми можемо навіть не знати про нашу агентуру. Почуття волі – це усвідомлення того, що ми є ініціатором, виконавцем і контролером власних цілеспрямованих дій. Завдяки йому ми відчуваємо себе «кораблем» і «стерном» наших рішень і рухів. Ми формуємо нашу реальність через діяльність, і наші дії безпосередньо впливають на навколишній світ. Це також відповідальність за наші дії та наслідки. З психологічної точки зору відчуття волі підтримується складними когнітивними процесами, включаючи руховий контроль, увагу та обробку інформації.
Ми спілкуємося один з одним не тільки словами. Те, що відбувається на емоційному рівні, також можна побачити в нашому тілі. Тіло і розум пов'язані. Мова тіла - це захоплююче вікно в наші несвідомі думки та почуття. У психології це область дослідження, яка розкриває несвідомі сигнали, які ми посилаємо своїми позами, жестами та виразом обличчя. Мова тіла є основним способом вираження емоцій і намірів, а також може використовуватися для посилення словесного повідомлення або навіть для передачі суперечливих сигналів.
Плач є основною реакцією людини на вираження емоцій і є ключовим елементом нашої здатності переживати та виражати почуття. Частий плач можна розглядати як попереджувальний знак, що вказує на глибші психологічні чи емоційні проблеми. Частий плач може бути як природним явищем, так і сигналом певних емоційних проблем або проблем зі здоров'ям. Варто пам'ятати, що плач - це не тільки реакція на смуток. Він також може з'явитися в моменти емоцій і радості, а іноді навіть розчарування або втоми.
Кожен з нас потребує близькості та підтримки інших людей. Стосунки з іншими мають вирішальне значення для нашого благополуччя та розвитку. Однак для людей із залежним розладом особистості ця потреба може стати нездорово сильною, негативно впливаючи на їхнє щоденне функціонування. У таких випадках пошук підтримки та схвалення стає пріоритетом, часто за рахунок власної автономії та самовпевненості. Цей розлад, хоч і здається маловідомим, є справжньою проблемою, яка може значно ускладнити життя.