Біхевіоризм: механізми поведінки людини

Ви ніколи не замислювалися, чому люди в одній і тій самій ситуації поводяться по-різному, мріють про різне, ставлять цілі різні. Що впливає на їхні вчинки та керує ними? Багато наукових напрямів вже кілька десятиліть вивчають поведінку людини, одним із таких є біхевіоризм. Давайте розберемося, що це за напрямок та які основні теорії існують.

Біхевіоризм: визначення та предмет вивчення

Біхевіоризм - це напрям у психології, предметом вивчення якого є поведінка людей, тварин за допомогою систематичного підходу. Основна ідея цього напряму полягає в тому, що людина поводиться неусвідомлено, її вчинки зумовлюються рефлексами та реакціями на тригери навколишнього світу та засновані на досвіді предків. Вчені заперечували таке явище, як свідомість, і стверджували, що дії людини безпосередньо залежать від того, що відбувається зовні.

Психолог Джон Вотсон вважається засновником біхевіоризму. Він розробив просту схему, де наочно пояснив, як діє тварина і людина — стимул провокує рефлекс. Згідно Уотсон будь-яку поведінку можна заздалегідь передбачити і керувати ним, якщо підібрати правильний підхід до дослідження поведінки. Таке доступне пояснення багатьом припало до душі. У філософії також приділялася велика увага цьому напрямку. Філософ Джон Локк вважав, що людина з'являється на світ без будь-якого досвіду як чистий лист. А Томас Гоббс стверджував, що субстанції, яка допомогає нам мислити, не існує, людина є тілесною істотою.

Основні тези та особливості біхевіоризму

Щоб краще зрозуміти ідеї та методи біхевіоризму, давайте розглянемо основні положення цього напряму:

• біхевіоризм досліджує поведінкові реакції всіх живих істот;
• дії людини вивчаються лише за допомогою спостереження за ними;
• всі психічні, інтелектуальні та фізіологічні дії диктуються поведінкою;
• всі дії живих істот є реакцією у відповідь на зовнішні тригери;
• якщо заздалегідь визначити зовнішній подразник, можна вгадати подальшу поведінку людини;
• точне прогнозування поведінки є основним завданням біхевіоризму;
• можна впливати чи контролювати поведінку будь-якої людини;
• всі поведінкові реакції набуваються з досвіду або дістаються у спадок від предків;
• вміння розробляються завдяки рефлексам, здатність мислити чи говорити – це набуті навички;
• на психіку живої істоти впливає оточення та умови життя;
• емоції виникають у відповідь на позитивні чи негативні тригери навколишнього світу.

Ідеї ​​біхевіоризму, засновані на емпіричному досвіді, вплинули на наукове суспільство. Але в будь-якій теорії завжди знайдуться як плюси, і мінуси. Розглянемо їх докладніше:

• Послідовники біхевіоризму досліджували лише зовнішні реакції людини, які були можливими для спостереження. При цьому вони повністю ігнорували внутрішні прояви людини: психологічні та фізіологічні процеси.
• Вчені стверджували, що можна впливати і контролювати поведінку будь-якої живої істоти. Але вони досліджували лише зовнішні прості реакції людини, їм мали ніякого значення комплексні дії особистості загалом.
• Біхевіористи не враховували різницю між тваринами та людьми, їх дії та поведінку вони досліджували за однією і тією самою методикою.
• При розробці механізмів поведінки вчені не вивчали додатково важливі фактори — це соціум, мотивація та психічний образ, які також впливають на вчинки людини.

Біхевіористи спробували охарактеризувати всі дії людини через одну теорію, але такий підхід не увінчався успіхом. Людина - це складна істота, яку необхідно вивчати з різних боків. В результаті біхевіоризму вдалося розробити зовнішні умови, які здатні впливати на особистість та спонукати її на певні дії.

Плюси та мінуси біхевіоризму

Біхевіоризм – це добре опрацьований напрямок у сучасній психології, що має міцний науковий фундамент. При цьому існують певні обмеження щодо його застосування, оскільки він має як переваги, так і недоліки. Практикуючі психологи зазвичай враховують їх, вибираючи, який інструмент використовуватиме досягнення найкращого ефекту.

Основні плюси біхевіоризму полягають у тому, що він:

• став одним із найважливіших напрямів у психології, розширив її, дозволив зробити її не тільки прикладною, а й більш об'єктивною наукою;
• показав себе як ефективний інструмент для вивчення, пояснення та передбачення поведінки, а також впливу на неї;
• Достовірно встановив поведінкові закономірності.

Противники біхевіоризму критикують його за такі мінуси:

• ігноруються свідомість, воля, мотивація, рефлексія та інші розумові процеси людини;
• людина сприймається як тварина, проте форми її поведінки – як система інстинктів і рефлексів;
• всі поведінкові навички зводяться до базових реакцій на подразники;
• Біхевіоризм не пояснює, чому людина прагне задоволення потреб, що знаходяться на вершині піраміди Маслоу.

Біхевіоризм - це найважливіший напрямок сучасної психології з потужним теоретичним фундаментом і широкими можливостями практичного застосування. Він недостатньо універсальний, і все ж таки в деяких сферах він показав себе дуже ефективним інструментом. Його основне завдання полягає в тому, щоб пояснити особливості нашої поведінки. У деяких випадках це виходить блискуче, але бездоганної точності не забезпечує. Втім, психологія – це наука, в якій точних методів існувати просто не може через нескінченну складність предмета вивчення.