Ви ніколи не замислювалися, чому люди в одній і тій самій ситуації поводяться по-різному, мріють про різне, ставлять цілі різні. Що впливає на їхні вчинки та керує ними? Багато наукових напрямів вже кілька десятиліть вивчають поведінку людини, одним із таких є біхевіоризм. Давайте розберемося, що це за напрямок та які основні теорії існують.
Біхевіоризм - це напрям у психології, предметом вивчення якого є поведінка людей, тварин за допомогою систематичного підходу. Основна ідея цього напряму полягає в тому, що людина поводиться неусвідомлено, її вчинки зумовлюються рефлексами та реакціями на тригери навколишнього світу та засновані на досвіді предків. Вчені заперечували таке явище, як свідомість, і стверджували, що дії людини безпосередньо залежать від того, що відбувається зовні.
Психолог Джон Вотсон вважається засновником біхевіоризму. Він розробив просту схему, де наочно пояснив, як діє тварина і людина — стимул провокує рефлекс. Згідно Уотсон будь-яку поведінку можна заздалегідь передбачити і керувати ним, якщо підібрати правильний підхід до дослідження поведінки. Таке доступне пояснення багатьом припало до душі. У філософії також приділялася велика увага цьому напрямку. Філософ Джон Локк вважав, що людина з'являється на світ без будь-якого досвіду як чистий лист. А Томас Гоббс стверджував, що субстанції, яка допомогає нам мислити, не існує, людина є тілесною істотою.
Щоб краще зрозуміти ідеї та методи біхевіоризму, давайте розглянемо основні положення цього напряму:
Ідеї біхевіоризму, засновані на емпіричному досвіді, вплинули на наукове суспільство. Але в будь-якій теорії завжди знайдуться як плюси, і мінуси. Розглянемо їх докладніше:
Біхевіористи спробували охарактеризувати всі дії людини через одну теорію, але такий підхід не увінчався успіхом. Людина - це складна істота, яку необхідно вивчати з різних боків. В результаті біхевіоризму вдалося розробити зовнішні умови, які здатні впливати на особистість та спонукати її на певні дії.
Біхевіоризм – це добре опрацьований напрямок у сучасній психології, що має міцний науковий фундамент. При цьому існують певні обмеження щодо його застосування, оскільки він має як переваги, так і недоліки. Практикуючі психологи зазвичай враховують їх, вибираючи, який інструмент використовуватиме досягнення найкращого ефекту.
Основні плюси біхевіоризму полягають у тому, що він:
Противники біхевіоризму критикують його за такі мінуси:
Біхевіоризм - це найважливіший напрямок сучасної психології з потужним теоретичним фундаментом і широкими можливостями практичного застосування. Він недостатньо універсальний, і все ж таки в деяких сферах він показав себе дуже ефективним інструментом. Його основне завдання полягає в тому, щоб пояснити особливості нашої поведінки. У деяких випадках це виходить блискуче, але бездоганної точності не забезпечує. Втім, психологія – це наука, в якій точних методів існувати просто не може через нескінченну складність предмета вивчення.
Кожна людина хоч раз замислювалася про те, чому одні люди товариські, а з інших слова не витягнеш. Хтось любить відкрито висловлювати свої емоції, а хтось завжди спокійний та стриманий. Всі ці особливості формуються у дитинстві чи під час дорослішання? Чи можна змінити свій характер? Якщо так, то як це зробити? Давайте розберемося, що таке характер і як він формується.
Емоції здатні керувати нашими вчинками сильніше, ніж ми собі уявляємо. Навіть відсутність емоцій також впливає на поведінку та мислення. Чому так важливо навчитися розпізнавати свої емоції — від емоційного стану залежить продуктивність, мотивація, комунікації, здатність приймати грамотні рішення, можливість розширення світогляду. Якщо ви ігноруєте свої емоції, то не зможете запобігти їх руйнівним впливам.
Людина від народження вчиться мислити і спілкуватися зі світом, у своїй його мозкова діяльність поступово вдосконалюється. Когнітивна розумова активність – це процес, у якому розвиваються всі види розумових процесів, як-от логіка, інтелект, увагу, сприйняття, пам'ять, перебування рішень, створення понять.
Адикція – це нав'язлива звичка, яка може спровокувати психологічні захворювання. Адиктивна поведінка спочатку проявляється у фіксації уваги, головна риса якої повторити пережитий досвід зміни свідомості знову. Людина дедалі частіше повторює минулий досвід та її свідомість дедалі більше концентрується лише тому, як би відтворити цю особливу дію. У результаті людина повністю занурюється у свою залежність, що погано позначається на її житті загалом. Існує ціла наука «аддиктологія», яка вивчає форми, стадії та класифікації девіантної поведінки, що характеризується потягом людини позбутися проблем шляхом зміни свідомості.
Більшість людей займаються самобичуванням: шкодують про помилки, здійснені в минулому, лають себе за слабкості, звинувачують у невдачах. Багато хто вважає себе мало красивими, стрункими або розумними, тим самим руйнуючи себе виснажливими дієтами, тренуваннями, стають ворогами самі собі. Це ознаки аутоагресивної поведінки. Давайте розберемо причини прояву агресії та способи її профілактики.
Гадання по руці, також відоме як хіромантія або читання по руках, є стародавнім мистецтвом, яке практикується тисячоліттями. Воно передбачає вивчення ліній, кріплень і форм долоні людини, щоб отримати уявлення про її риси особистості, здоров’я, емоційне життя, кар’єрний шлях і навіть майбутні перспективи. Це дуже цінний інструмент для самопізнання та розуміння
Кожен з нас потребує близькості та підтримки інших людей. Стосунки з іншими мають вирішальне значення для нашого благополуччя та розвитку. Однак для людей із залежним розладом особистості ця потреба може стати нездорово сильною, негативно впливаючи на їхнє щоденне функціонування. У таких випадках пошук підтримки та схвалення стає пріоритетом, часто за рахунок власної автономії та самовпевненості. Цей розлад, хоч і здається маловідомим, є справжньою проблемою, яка може значно ускладнити життя.
Сінрін-йоку, також відоме як лісове купання, є японською практикою занурення в атмосферу лісу. Ця практика спонукає нас задіяти всі наші органи чуття, спокійно та тихо вбираючи атмосферу лісу. За останні кілька десятиліть синрін-йоку привернув увагу психологів і дослідників у всьому світі через потенційну користь для психічного здоров’я. Слово «сінрін» в перекладі з японської означає «ліс», а «йоку» означає «лазня». Хоча цей термін містить слово «купання», мова не йде про буквальне купання у фізичному сенсі, а скоріше про занурення в атмосферу лісу, використовуючи всі органи чуття, щоб повною мірою відчути ліс та його красу.
Почуття волі є фундаментальним аспектом людської психології. Це суб'єктивний досвід контролю над власними діями. Протягом дня та кількості завдань, які ми виконуємо, ми можемо навіть не знати про нашу агентуру. Почуття волі – це усвідомлення того, що ми є ініціатором, виконавцем і контролером власних цілеспрямованих дій. Завдяки йому ми відчуваємо себе «кораблем» і «стерном» наших рішень і рухів. Ми формуємо нашу реальність через діяльність, і наші дії безпосередньо впливають на навколишній світ. Це також відповідальність за наші дії та наслідки. З психологічної точки зору відчуття волі підтримується складними когнітивними процесами, включаючи руховий контроль, увагу та обробку інформації.
Ми спілкуємося один з одним не тільки словами. Те, що відбувається на емоційному рівні, також можна побачити в нашому тілі. Тіло і розум пов'язані. Мова тіла - це захоплююче вікно в наші несвідомі думки та почуття. У психології це область дослідження, яка розкриває несвідомі сигнали, які ми посилаємо своїми позами, жестами та виразом обличчя. Мова тіла є основним способом вираження емоцій і намірів, а також може використовуватися для посилення словесного повідомлення або навіть для передачі суперечливих сигналів.
Плач є основною реакцією людини на вираження емоцій і є ключовим елементом нашої здатності переживати та виражати почуття. Частий плач можна розглядати як попереджувальний знак, що вказує на глибші психологічні чи емоційні проблеми. Частий плач може бути як природним явищем, так і сигналом певних емоційних проблем або проблем зі здоров'ям. Варто пам'ятати, що плач - це не тільки реакція на смуток. Він також може з'явитися в моменти емоцій і радості, а іноді навіть розчарування або втоми.
Кожен з нас потребує близькості та підтримки інших людей. Стосунки з іншими мають вирішальне значення для нашого благополуччя та розвитку. Однак для людей із залежним розладом особистості ця потреба може стати нездорово сильною, негативно впливаючи на їхнє щоденне функціонування. У таких випадках пошук підтримки та схвалення стає пріоритетом, часто за рахунок власної автономії та самовпевненості. Цей розлад, хоч і здається маловідомим, є справжньою проблемою, яка може значно ускладнити життя.