Стрес сьогодні є незмінним супутником людини практично з пелюшок. Нестабільність, величезна кількість інформації, лавиною, що накриває щодня, взаємини з сім'єю, колегами, начальством, особисті та робочі невдачі – це стрес. І цілком природно для кожної здорової людини – позбутися емоційної та нервової напруги. Питання, як це зробити?
Хтось вдається до седативних препаратів, хтось медитує або позбавляється стресу в тренажерному залі. Але найдоступнішим і найпростішим шляхом, на жаль, є алкоголь.
І дійсно, за своєю дією алкоголь у помірній дозі викликає ті ж молекулярні та нейронні зміни, що й антидепресанти. Тому випивши, людина розслаблюється, змінює ставлення до проблеми та й до життя в цілому. Хороший ефект, а спиртне найчастіше коштує дешевше за хороші седативні або антидепресанти. Ось тільки алкоголь має і сумнозвісний побічний ефект: розвивається залежність. І почавши з малих доз, людина поступово переходить до середніх. Потім – на великі. Або залишається на «середньому» рівні, але п'є найчастіше. Так чи інакше розвивається алкоголізм.
Так, залежність розвивається від багатьох речовин, навіть кофеїну. Алкоголізм не був би таким страшним, якби етиловий спирт не був отрутою. А це отрута. Алкоголь негативно впливає на нейрони, судини, печінку та інші внутрішні органи. З часом людина набуває безліч хронічних захворювань, але найстрашніше – вона починає деградувати як особистість. Змінюється характер, звужується коло інтересів, погіршуються професійні навички. Про сімейні та соціальні відносини не варто й говорити. Виходить, що, почавши з малих доз «для зняття стресу», людина приводить себе у все більший стрес, вже хронічний і досить токсичний, якщо говорити про фізіологію.
Насправді запій під час стресу – поширене явище. Людина може не пити або іноді вживати алкоголь, але може статися непередбачена ситуація, що травмує. Розлучення, смерть близької людини, звільнення з роботи чи труднощі – психіка не витримує навантаження. Цілком закономірним є бажання «відійти» від психотравмуючої ситуації. Ідеальним варіантом було б відвідування психотерапевта, прийом правильно підібраних препаратів. Але пляшка алкоголю набагато доступніша.
Далеко не всі люди, які стикаються з сильним стресом, йдуть у запій. Багато хто справляється з таким станом без алкоголю, і навіть без ліків, психотерапії. А ті, хто може випити спиртного, не йдуть у запій. Чому ж одні дають собі раду, а інші ні? Виділяють три основні фактори:
Кожен із факторів сам по собі не приведе до запою. Однак запій при стресі – поширене явище. І з кожним роком людей, які страждають на таку форму алкогольної залежності, стає більше.
Потрібно розуміти, що запій не може бути єдиним у житті. Так, у певний момент людина йде в запій перший раз. Але цього разу – лише перший. За ним будуть інші, причому привід для запою буде все менш і менш значущим. Тому допомогу можна умовно поділити на два періоди.
Лікування складається з кількох етапів:
Якщо потрібно лише вивісти людину із запою, цих трьох етапів достатньо. Але для запобігання запоям у майбутньому, для повної відмови від алкоголю потрібен інший підхід. Насамперед враховуються особистісні особливості пацієнта, серйозність його психологічних проблем, що призвели до алкоголізму. Спеціаліст підбирає оптимальний варіант лікування для кожного пацієнта.
Для полегшення відмови від алкоголю може використовуватися кодування, підшивання, трансформаційна терапія, самопрограмування та інші способи. Ці методи дозволяють усунути потяг до алкоголю особам, які прагнуть «зав'язати», але є надто слабовільними для самостійної відмови. Потрібно розуміти, що, наприклад, лише кодування, при всій його ефективності – негарантоване вирішення проблеми. А для повної, усвідомленої відмови від спиртного, без ризику пристрастися до чарки знову потрібен повноцінний сеанс лікування «АнтиАлко», де пацієнт проходить масу процедур, спрямованих не тільки на психологію, а й на фізіологію людини-тобто відбувається охоплення відразу всіх напрямків.
Жіночий алкоголізм - специфічне захворювання, що призводить до трансформації особистості та формування стійкої залежності від алкоголю. Багато в чому проблема пов'язана зі зміною становища жінки у суспільстві, розширенням свобод та прав, формуванням нових та помилкових стереотипів.
Алкоголізм – це психічна та фізична залежність людини від спиртовмісних напоїв. Люди, які мають цю погану звичку, стають залежними від алкоголю, оскільки він допомагає їм розслаблятися, знімати емоційну напругу та покращує фізичний стан, який погіршився саме через скасування або тривалого утримання від вживання алкоголю.
Розпізнати стрес не так легко, як здається, адже він уміє майстерно ховатися. Саме тому багато хто з нас живе в цьому стані не те що місяцями, а навіть роками — і ні про що не підозрює. Пояснюємо, як розглянути свого «невидимого ворога», щоб вчасно забити на сполох і повернути спокій.
Стрес проявляється по-різному, про якісь ознаки ви можете навіть не здогадуватися. Адже стрес виникає не лише у страшних, небезпечних ситуаціях, а й у повсякденному житті. У прогресивному світі є багато речей, які можуть викликати стресову реакцію, наприклад робота з підвищеною відповідальністю або часті інформаційні зміни. Тому важливо вміти діагностувати у себе основні симптоми стресу та вчасно опрацювати їх, щоб звичайний стрес не переріс у хронічний.
Відчуття внутрішнього занепокоєння, напруги, дратівливості, вичерпання терпіння, сварливість, схильність до стресу - все це явища, які можна об'єднати під загальним і розпливчастим терміном "нервозність". Звідки це насправді? А що робити, коли воно починає заважати нашому повсякденному життю?
Сінрін-йоку, також відоме як лісове купання, є японською практикою занурення в атмосферу лісу. Ця практика спонукає нас задіяти всі наші органи чуття, спокійно та тихо вбираючи атмосферу лісу. За останні кілька десятиліть синрін-йоку привернув увагу психологів і дослідників у всьому світі через потенційну користь для психічного здоров’я. Слово «сінрін» в перекладі з японської означає «ліс», а «йоку» означає «лазня». Хоча цей термін містить слово «купання», мова не йде про буквальне купання у фізичному сенсі, а скоріше про занурення в атмосферу лісу, використовуючи всі органи чуття, щоб повною мірою відчути ліс та його красу.
Почуття волі є фундаментальним аспектом людської психології. Це суб'єктивний досвід контролю над власними діями. Протягом дня та кількості завдань, які ми виконуємо, ми можемо навіть не знати про нашу агентуру. Почуття волі – це усвідомлення того, що ми є ініціатором, виконавцем і контролером власних цілеспрямованих дій. Завдяки йому ми відчуваємо себе «кораблем» і «стерном» наших рішень і рухів. Ми формуємо нашу реальність через діяльність, і наші дії безпосередньо впливають на навколишній світ. Це також відповідальність за наші дії та наслідки. З психологічної точки зору відчуття волі підтримується складними когнітивними процесами, включаючи руховий контроль, увагу та обробку інформації.
Ми спілкуємося один з одним не тільки словами. Те, що відбувається на емоційному рівні, також можна побачити в нашому тілі. Тіло і розум пов'язані. Мова тіла - це захоплююче вікно в наші несвідомі думки та почуття. У психології це область дослідження, яка розкриває несвідомі сигнали, які ми посилаємо своїми позами, жестами та виразом обличчя. Мова тіла є основним способом вираження емоцій і намірів, а також може використовуватися для посилення словесного повідомлення або навіть для передачі суперечливих сигналів.
Плач є основною реакцією людини на вираження емоцій і є ключовим елементом нашої здатності переживати та виражати почуття. Частий плач можна розглядати як попереджувальний знак, що вказує на глибші психологічні чи емоційні проблеми. Частий плач може бути як природним явищем, так і сигналом певних емоційних проблем або проблем зі здоров'ям. Варто пам'ятати, що плач - це не тільки реакція на смуток. Він також може з'явитися в моменти емоцій і радості, а іноді навіть розчарування або втоми.
Кожен з нас потребує близькості та підтримки інших людей. Стосунки з іншими мають вирішальне значення для нашого благополуччя та розвитку. Однак для людей із залежним розладом особистості ця потреба може стати нездорово сильною, негативно впливаючи на їхнє щоденне функціонування. У таких випадках пошук підтримки та схвалення стає пріоритетом, часто за рахунок власної автономії та самовпевненості. Цей розлад, хоч і здається маловідомим, є справжньою проблемою, яка може значно ускладнити життя.